История Днепра и Приднепровья

Днепропетровск - Днепр. СССР - Украина

Всего: 350

Страница: 5 из 18 | « Назад | Дальше »

Хто відливав Лазаря Глобу Один із символів сучасного Дніпропетровська — пам’ятник Лазарю Глобі — відлито 1972 року з нержавіючої сталі у фасонно-ливарному цеху заводу імені В. Леніна під керівництвом М.А. Шишалова. За дюжину років до цього він успішно працював над своїм найвеличнішим проектом — пам’ятником Кобзареві на Монастирському острові.
Квартал на реках Время берет свое. Кварталы центральной части города преобразуются, меняется их вид и суть. Между тем каждый из них имеет свою историю, их облик формировался событиями, выстраивающимися в непрерывную цепь, и сегодняшние преобразования — это лишь продолжение этой цепи.
Три пам’ятники Кобзарю в парку на дніпрових кручах Без перебільшення, усім мешканцям Дніпропетровська та багатьом туристам відомий монументальний пам’ятник Т.Г. Шевченку на Комсомольському (Монастирському) острові. Проте навряд чи багато хто з городян молодшого та середнього покоління знає, що цей пам’ятник – не перший у парку.
Район элитной застройки Наиболее цельными проектами города Екатеринослава, разработанными при жизни князя Потемкина, были проекты работы Ивана Старова, утвержденные в 1790 и 1792 годах. И в первом, и во втором проекте на склонах горы ниже бульваров Окружной улицы (современная ул. Дзержинского является частью бывшей Окружной) указаны только сад и дворец правителя наместничества (современный парк им. Шевченко).
Місто майбутнього У ХХ сторіччі Дніпропетровськ був дійсно великим містом. Причому це визначалось не чисельністю населення і не територією, яку займала забудова. І навіть не тим, що місто було спроможне сприймати, реалізовувати і навіть народжувати нові ідеї. Дніпропетровськ був великим містом перш за все завдяки багатовекторності розвитку.
Зодчий доби відродження Один з найцікавіших привілеїв роботи історика — можливість інколи доторкнутись до живої доби. Доторкнутись, розуміючи, що перед тобою живий час, релікт доби, а інколи і не однієї. Мені, наприклад, пощастило. Я був знайомий із людиною, яка пережила Радянський Союз. І не просто пережила, а була активним учасником його життя у моєму рідному місті.
У Дніпропетровську відкрито перший в СРСР Палац культури студентів Палац культури студентів відомий у Дніпропетровську ще і як палац Потьомкіна. Колишню резиденцію Князя, в якій він так і не побував, реконструйовано за проектом архітекторів О.В. Баранського, С.П. Глушкова та інженера О.О. Мучника.
Дніпродзержинський (Кам’янський) костел Святого Миколая 1891 року майбутній Російський імператор Ніколай II переніс напад фанатика-терориста. Спадкоємець престолу серйозно не постраждав, але втратив багато крові. Замах на царевича збурив усю країну. Директор-розпорядник Дніпровського заводу в Кам’янському Ігнатій Ігнатович Ясюкович негайно виступив з ініціативою побудувати два християнські храми: православний і католицький, об’єднавши в них им’я святого Миколая.
Україну вважав своєю другою Батьківщиною В’ячеслав Інокентійович – син відомого в Катеринославi медика та громадського дiяча Інокентія Андрійовича Бутакова, старшого лікаря губернської земської лiкарнi, завідуючого санітарного вiддiлення губернського земства, президента Катеринославського медичного товариства, члена правління місцевих наукового та музичного товариств, гласного мiської думи.
«Пальмира» и «Бристоль» На углу проспекта К. Маркса и ул. Серова над прекрасно вписанным в послевоенный проспект домом постройки пятидесятых возносится в небо изящная угловая башня со шпилем. Уже мало кто из горожан помнит, что было здесь до этого дома. И уже никто не знает, когда и кем был построен здесь первый, самый первый дом.
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара Катеринослав не був університетським містом. Але в ньому діяв дуже сильний за викладацьким складом гірничий інститут, професори якого підтримували ідею університетської освіти, спочатку втіленої завдяки створенню Вищих жіночих курсів (ВЖК), де навчалися за університетською програмою. За тодішніми законами Російської імперії, вони могли існувати лише як приватні.
Дворцовая площадь Площадь Шевченко, или, если официально, площадь им. Т.Г. Шевченко, должна была стать одной из главных площадей Екатеринослава, но не стала. Долгое время она носила весьма претенциозное название, но совершенно ему не соответствовала. А имя Тараса Шевченко она вообще получила случайно.
Брянская площадь Найти современную площадь Металлургов достаточно легко. Надо только доехать до станции метро «Метробудівників» и, обойдя памятник Ленину, зайти в правую арку ДК им. Ильича. Там на задворках трамвайного депо находится более чем скромный переулок, который носит название площади.
«Жіночий день» Дніпродзержинського НКВД У липні 1938 року в Дніпродзержинську відбулися процеси над дружинами репресованих. На той час набрав чинності наказ ЦК ВКП(б) №00486, «присвячений» дружинам, дітям і членам родин «ворогів народу».
Оселя козацького батька (меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького) Історія будь-якого явища передбачає наявність певних етапів. Має свою історичну долю і будинок, в якому протягом 1905–1940 рр. у Дніпропетровську мешкав і працював видатний історик, академік Дмитро Іванович Яворницький (1855–1940). Нині в ньому розташований меморіальний будинок-музей вченого.
«Дніпропетровщина зустрічає героїв Арктики – челюскінців» 10 липня 1934 р. місто чавуну і сталі – Дніпропетровськ, вітало славних героїв – челюскінців П. Ширшова, В. Гордєєва, П. Буйка, Л. Буйко-Кожину та маленьку Алочку Буйко, що разом з батьками пройшла через суворі випробування Арктики.
Жива газета “Живою газетою” називав радіо академік Дмитро Яворницький. Він, виявляється, теж був слухачем нашого радіо. Адже в Дніпропетровську воно розпочало свою діяльність 23 лютого 1926 року.
Свобода бути і свобода говорити Колись про цю родину напишуть багато і широко. В часи, коли повернення до своїх коренів розцінювалося як зрада всім радянським “ізмам”, їхня господа по вулиці Армійській, 20 стала справжньою оазою для усього мислячого, чесного й непокірного. Саме з їхнього будинку, за твердженням багатьох, вийшов практично весь правозахисний рух Дніпропетровщини.
Полетит ли «Зенит» в будущее? Днепропетровск не зря называют столицей боевого ракетостроения: здесь были созданы четыре поколения ракетных комплексов стратегического назначения. Среди множества космических носителей, созданных на Днепре, особое место занимает «Зенит» — выдающееся творение ракетно-космической техники, ракетная жемчужина мира, символ космической отрасли Украины.
«Талантливый неудачник» Дмитрий Кедрин На фасаде Днепропетровского техникума железнодорожного транспорта, что на улице Пушкина, расположен барельеф, извещающий, что в этом техникуме учился поэт Дмитрий Кедрин. Этот человек не принадлежит к числу широко известных литераторов. И тем не менее его именем названа одна из улиц Днепропетровска.

История города:

ІСТОРИЧНЕ ФОТО

Набережна,
1968


»	Темы о городе:

-	Архитектура

-	Символика города и области

-	Город по кусочкам

-	Заметки о городе

-	История города

-	Исторические карты

-	История городского транспорта

-	Знаменитые люди города

-	Исторический календарь

ИСТОРИЯ ГОРОДА

Хто відливав Лазаря Глобу

Квартал на реках

Три пам’ятники Кобзарю в парку на дніпрових кручах

Район элитной застройки

Місто майбутнього

Зодчий доби відродження

У Дніпропетровську відкрито перший в СРСР Палац культури студентів

Дніпродзержинський (Кам’янський) костел Святого Миколая

Україну вважав своєю другою Батьківщиною

«Пальмира» и «Бристоль»

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Дворцовая площадь

Брянская площадь

«Жіночий день» Дніпродзержинського НКВД

Оселя козацького батька (меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького)

«Дніпропетровщина зустрічає героїв Арктики – челюскінців»

Жива газета

Свобода бути і свобода говорити

Полетит ли «Зенит» в будущее?

«Талантливый неудачник» Дмитрий Кедрин

История города:

О проекте :: Реклама на сайте