Міста, як і люди, мають своє обличчя. Павлоград багатий своєю історією та традиціями. У 1770 році у цих місцях відставний запорізький старшина Матвій Хижняк заснував великий зимівник. Усього за 14 років слобода отримує статус повітового міста. Високими темпами розвивалися ремесла, торгівля, банківська справа тощо.
Завдяки розробці надр з покладами енергетичного та коксівного вугілля Павлоград став центром вугільного басейну. Регіон усе частіше почали називати Західним Донбасом.
Сьогодні у міста потужний промисловий потенціал. Найбільший обсяг реалізації продукції має ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Крім шахт, збагачувальної фабрики, у місті діють 20 основних промислових підприємств.
Широко розвинена соціальна інфраструктура. У кожному мікрорайоні працюють школи, дошкільні заклади, дозвільні центри. Населення Павлограда на сьогодні становить 109994 особи.
Тільки факти
Честь — по заслугах. Усе про тих, хто прославив Павлоград
Звання «Почесний громадянин міста Павлограда» присвоюється міською радою. Розроблено спеціальне положення, за яким подавати кандидатури на присвоєння цього звання можуть керівники підприємств, установ, громадських організацій, політичних партій та релігійних громад, органи самоорганізації населення та місцевого самоврядування. Визначальним критерієм у цьому випадку мають бути заслуги кандидата перед містом, громадою, його особистий внесок у розвиток міста.
Рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Павлограда» приймається міською радою більшістю депутатів, обов’язково шляхом таємного голосування. Але перед цим кандидатуру обговорюють на постійних депутатських комісіях виконкому. Причому обговорення відбувається у закритому режимі, без присутності преси. У разі підтримки номінанта на присвоєння звання більшістю голосів депутатів, починається обговорення його кандидатури у засобах масової інформації.
Заключний етап — сесія міської ради, де депутати мають сказати останнє слово. Вручення пам’ятного знака, стрічки з написом «Почесний громадянин міста Павлограда» та посвідчення про нагороду вручаються або на цій же сесії, або це приурочують до свят.
Конкурс на присвоєння звання «Почесний громадянин міста Павлограда» проводиться один раз на два роки.
Переможцю конкурсу надається одноразова матеріальна допомога у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат та щорічно — дві мінімальні заробітні плати. Відповідний запис робиться у трудовій книжці.
Прізвища почесних громадян з їх фотокартками і відповідним рішенням міської ради заносяться до Книги почесних громадян міста та на Дошку пошани.
1967 р.
1. Олексій Гончаренко (1910—1968), ветеран Павлоградського механічного заводу.
2. Сергій Зайцев (1902—1973), перший секретар Павлоградського міськкому партії з 1944 по 1962 рр. На його плечі лягла повоєнна відбудова міста, народного господарства. З цим він з честю справився.
3. Марія Могильченко, учасниця Великої Вітчизняної війни, медпрацівниця.
4. Микола Шабельнік (р. н.1902 ), колишній голова міськвиконкому, народний суддя.
1970 р.
5. Зіновій Жилін (1913—1987), ветеран Павлоградського механічного заводу.
6. Василь Бубнов (р. н. 1933), бригадир прохідників, заслужений шахтар України, будував майже всі шахти Західного Донбасу. Лауреат Державної премії СРСР, повний кавалер знака «Шахтарська слава», двічі обирався депутатом Верховної Ради України.
1973 р.
7. Андрій Караванченко (1904—1966), учасник павлоградського підпілля в роки Великої Вітчизняної війни.
8. Петро Кравченко (1903—1943), учасник павлоградського підпілля в роки Великої Вітчизняної війни.
9. Дмитро Садовниченко (1907—1955), другий секретар підпільного обкому партії в роки Великої Вітчизняної війни.
10. Микола Сташков (1907—1943), перший секретар підпільного обкому партії в роки Великої Вітчизняної війни.
11. Степан Прибер (р. н. 1914), учасник павлоградського підпілля в роки Великої Вітчизняної війни.
1977 р.
12. Олексій Аніканов (р. н. 1904), Герой Соціалістичної Праці, шахтар.
13. Марія Комісарова (1903—1985), активна громадська діячка, педагог, за її ініціативи у 1962 році створено Павлоградський історико-революційний музей. Матеріали з експозицій музею демонструвалися на ВДНГ у Москві та Києві.
14. Григорій Яценко (р. н. 1908), учасник Павлоградського підпілля в роки Великої Вітчизняної війни.
1987 р.
15. Олексій Мохначов (1918—2002)понад 55 років працював на відповідальних державних посадах, був першим секретарем Павлоградського міськкому партії.
16. Олександр Бєлік (1917—2001), Герой Соціалістичної Праці. Працював на шахті «Самарська» виробничого об’єднання «Павлоградвугілля» начальником вугледобувної дільниці. 12 разів переходив з успішних трудових колективів у відстаючі, виводив їх у передові.
17. Ігор Плосконос (1959—2013), Герой Радянського Союзу, вихованець СШ №9 Павлограда, учасник війни в Афганістані. В останні роки життя очолював Державний комітет у справах ветеранів війни.
18. Микола Олєйніков (1937—2004), Герой Соціалістичної Праці, працюючи в комбінаті «Дніпрошахтобуд», очолював бригаду прохідників.
1996 р.
19. Ганна Світлична (1939—1995), поетеса. Прикута до ліжка, вона видала 16 поетичних збірок. Її ім’я носить міська центральна бібліотека.
1998 р.
20. Микола Бабута (1923—1998), працював на відповідальних партійних, господарських посадах. Особливу мужність проявив під час повені в Павлограді 1964 року, коли займався евакуацією населення, за що був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР та медаллю «За врятування потопаючих».
1999 р.
21. Микола Пономарчук (р. н. 1949), дев’ять років очолював Павлоградський міський відділ внутрішніх справ, заслужений юрист України.
22. Дмитро Федоренко (р. н. 1933), педагог, учений, досліджував історію партизанського руху на Павлоградщині, автор книги «Нескорений Павлоград».
23. Віталій Шкуренко (1929—1999), колишній директор Павлоградського механічного заводу — філіалу «Південмашу», вмілий організатор виробництва, турбувався про благоустрій міста, зокрема, заводського селища «ПМЗ». При ньому тут збудовано Палац культури, плавальний басейн, стадіон тощо.
2000 р.
24. Євген Подобєдов (1938—2009), колишній голова міськвиконкому, відзначився на будівництві доріг, спорудженні об’єктів водопониження, щоб відвести велику воду від Павлограда.
25. Іван Приходько (1935—2013), упродовж багатьох років директор відомого за межами України заводу «Павлоградхіммаш», колишній голова міськвиконкому.
26. Іван Кириленко (р. н. 1956), народний депутат від Павлограда.
2001 р.
27. Дмитро Терьошкін (1918—1992), Герой Соціалістичної Праці, колишній начальник Павлоградської комплексної геолого-розвідувальної експедиції. Зробив вагомий внесок у розвиток західнодонбаського вугільного регіону.
28. Давид Томашпольський (р. н. 1939), колишній головний лікар Павлоградської міськсанепідстанції, заслужений лікар України, нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я».
2003 р.
29. Геннадій Вагін (р. н. 1923), колишній начальник комбінату «Дніпрошахтобуд». За його безпосередньої участі Західний Донбас стрімко розвивався, майже щороку здавалися в експлуатацію потужні шахти, житло, об’єкти соцкультпобуту. Має вчений ступінь кандидата технічних наук, повний кавалер знака «Шахтарська слава», нагороджений багатьма вітчизняними орденами та медалями.
30. Олександр Перевєрзєв (1934—2004), довгі роки очолював Павлоградське відділення «Укртелекому», багато зробив для розширення телефонної мережі регіону.
31. Андрій Журавльов (1914—2001), відтворив у художніх полотнах старий Павлоград, актор,режисер,спортивний організатор.
2004 р.
32. Євген Пономарьов (р. н. 1930), 36 років віддав розвитку вугледобувної галузі Придніпров’я, з них 14 років був генеральним директором виробничого об’єднання «Павлоградвугілля», яке за його керівництва посідало передові місця у соціалістичному змаганні на теренах СРСР.
33. Федір Рижанков (р. н. 1936), майже 50 років віддав будівництву в Павлограді промислових і житлових споруд, останні роки керував ЗАТ «Павлоградбуд».
2007 р.
34. Анатолій Рева (р. н. 1951), заслужений діяч мистецтв України, режисер створеного ним Павлоградського театру ім. Бориса Захави, його школу пройшло чимало акторів, котрі виступають нині не лише на вітчизняній сцені, а й в країнах СНД.
Які права та пільги мають почесні громадяни Павлограда
Громадяни, які мають звання «Почесний громадянин міста Павлограда», мають особливі права. Це позачергове обслуговування в організаціях та установах міста, безплатне медичне обслуговування та зубопротезування (крім коштовного металу та металокераміки), безплатний проїзд у міському автотранспорті (за винятком таксі), безплатне паркування автотранспорту.
У кожному конкретному випадку, виходячи з обставин, міська рада може розширити перелік пільг. У разі смерті почесного громадянина родині надається разова матеріальна допомога на його поховання в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Будь-хто з мешканців міста може запропонувати свого кандидата на присвоєння звання «Почесний громадянин Павлограда». У таких випадках слід зателефонувати (232) 6-28-24 (організаційний відділ міськвиконкому).
Чверть віку на посаді міського голови
Купець Олександр Парманін мав власні лавки на Соборній площі, торговельні справи вів уміло й успішно, що піднімало його авторитет серед співгромадян. Добродійні вчинки Олександра Васильовича та вболівання за місто не лишилися непомітними. У 1892 році Парманін, купець 2-ї гільдії, одноголосно обирається головою міської думи. Звідтоді упродовж 25 років він міський голова Павлограда.
При ньому та за його підтримки побудовано чоловічу та жіночу гімназії, два храми, залізничний вокзал, народний театр тощо. Взагалі Парманін забудові міста приділяв особливу увагу.
Зусилля на благо міста, турбота про добробут городян були високо оцінені царським урядом. Парманіна нагороджено чотирма великими золотими медалями на Станіславській, Анненській, Володимирській та Олександрійській стрічках з написом «За усердие».
Олександр Васильович Парманін був одним з найвідоміших почесних громадян Павлограда. А пост міського голови він залишив у сімдесятирічному віці. І не з особистої причини — йшов 1917-й рік…
Автор: Валентина Кордюкова
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |