Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
вт, 12 ноября 2024
21:34

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

400 кілометрів на даху поїзда. Найстаріша жителька Адамівки згадала про часи німецької каторги

400 кілометрів на даху поїзда. Найстаріша жителька Адамівки згадала про часи німецької каторги
400 кілометрів на даху поїзда подолала навесні 1945-го двадцятирічна жителька Криничанського району Віра Самофал, яка з подругою по нещастю поверталася після трирічної німецької каторги додому.

Вірі Олександрівні на Спаса виповниться 89. Вона, мабуть, найстаріша жителька у Маламиному — сільці, що нині є частиною Адамівки. Так сталося, що вивезли її 30 травня 1942-го і вернулася додому 30 травня 1945.

Їх практично дітьми забирали з рідного села. Дівчині ж не було й вісімнадцяти , коли її силоміць погнали в неволю. Фабрику-табір у німецькому місті Дьоміц їй не забути вже довіку.

— Погрузили на гарбу, одвезли нас у Щорське. На станції Божедарівка посадили у свинячі вагони та й повезли до Німеччини.

— Ніхто не намагався тікати?

— Бували такі. Та ми знали: як упіймають, то буде ще гірш.

Привезли нас на місце. Немає роботи, то загнали нас у бетоноване приміщення, без даху над головою. Замкнули там, аж доки на ранок знайдуть для нас роботу. А якби дощ чи бомбили, то нам же капут би там був.

А зранку одімкнули нас і повезли на фабрику-табір. Жили в гуртожитках, у бараках. По десять чоловік у кімнаті, спали на двоярусних лежаках.

Виробляли на фабриці якісь колби. Куди їх заряджали — не знаю. Нам привезуть, було, порошок, ми його пресували.

Робили у три зміни — від шостої ранку до 2-ї дня і від 2-ї до 10-ї вечора. Від десятої вечора до шостої ранку — нічна зміна.

—А чим вас годували?

—Ліпше й не казати: черви та бруква. Перший рік давали по кусню хліба: тирса з дерева, буряк цукровий і пісок. У житню муку все це вкачають, а їсти його не можна. Якби ж хоч не пісок. А потім трохи покращало. Ми стали тікати у села, просити в німців хліба. Хто дасть, а хто вижене.

Бараки були обгороджені дротом, ніяк увійти… А як дівчата прорвуть дріт в огорожі, то ми о другій чи третій годині всунемося зі своїми торбами.

Нам попервах дозволялося додому писати листи. А потім листи заборонили, і писати можна було лише відкриті листівки.

4 травня 1945 року нас, нарешті, звільнили американці, а 5-го — руські. І тоді встановили кордон у нашому місті. Як зайшли наші, то американців відділили.

7 чи 8 травня нас вивели, вишикували в шеренгу. А добирались додому ми своїм ходом, хто як зміг. Триста кілометрів пішки йшли. Потім повантажили нас у машини і перевезли через ріку Одер, на якій був понтонний міст. Й висипали — де хочте, туди й їдьте.

Іде електричка. Питаємо: «На Україну?» «На Україну». Сіли. Наче на Україну їдемо. Обвезли нас і вигрузили там, де й брали…

А потім ми якось сиділи-сиділи… Коли йдуть двоє поляків —мабуть, теж у хазяїв робили. І кажуть: «Дівчата, давайте ми вас посадимо на верх поїзда». Зі мною була Надя Чубатенкова з Весело-Божедарівки, ми удвох з нею зосталися. Витягли нас хлопці на той поїзд і самі повилазили. Дай Боже їм здоров’я, вони виявилися золоті діти, з нас не познущалися, не поскидали з вагона.

І отак чотириста кілометрів їхали додому на даху поїзда. Та як глянемо — скільки там під мостами тих гайок… Якби зачепило, так розтаскало б.

Потім приїхали кудись. Поляки кажуть: ми тут будемо вставати, і ви вставайте. А тоді вже питайте, куди вам до Києва дістатися.

Спасибі одному дядькові, довів нас. Попали ми в спеціальні камери, де була дезінфекція. Щоб ні вошей, нічого такого не було. Поздавали ми і свої чемодани.

Приїхали у Київ і три доби сиділи там. Аж доки нас повантажили. Їдемо. Нам і кажуть: не їдьте у Верхівцеве, бо там розбомбили все. Нема нічого. І вас там вночі і поб’ють, і позакидають, і що хочете зроблять. Так ми з тою дівчиною встали у Вільних Хуторах. Переночували в діда та баби. А тоді пішли до Весело-Божедарівки. І тільки на ранок 30 травня 1945 року я прийшла додому, в своє Маламине.

Роботи — голови не підняти.

У колгоспі Віра Олександрівна працювала на різних роботах: ланки полола, свині, корови управляла, одне слово — ким могла, тим і робила. На пенсію пішла у серпні 1979 року. Нині живе при сині Григорії.

Gorod.dp.ua на Facebook.


Оползень  (27.08.13 14:17): "У колгоспі Віра Олександрівна працювала на різних роботах: ланки полола, свині, корови управляла, одне слово — ким могла, тим і робила."

То есть после каторги в Германии для бабы Веры существенно ничего не поменялось. А если еще учесть и размер пенсии (долларов 120), то я вообще в шоке...
Ответить | С цитатой
гость  (27.08.13 13:49): на каторге работали по 6 часов??? - чем же назвать то, как работаем сейчас по 8 на бумаге, а на самом деле сколько велено?

а ещё эти изверги-немцы позволяли по первам писать письма на родину с сохранением их конфиденциальности? в другую страну? в войну??

кормили не так? - война была, на Родине тоже осетриной и черной икрой не объедались

с "каторги" "сбежали" с чемоданами? это вообще что за ...?

чем больше читаю подобного бреда, тем меньше понимаю Германию, которая компенсации выплачивает и говно хлебает, которое на нее выливают, при том, что, по таким вот воспоминаниям, в "каторгах" жили не хуже, чем на Родине вольные в войну
Ответить | С цитатой | Обсуждение: 2
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами
•  У Дніпрі виходять на лінію перші сім трамвайних вагонів з Лейпцига (28)

•  Перемога Трампа в США: чого очікувати Україні і Дніпру (опитування) (17)

•  Якщо уряд забере у Дніпра 3,3 млрд грн, місто втратить можливість відновлювати будинки і школи після обстрілів рф (10)

•  У Дніпрі від 7 листопада стартує другий етап ремонту трамвайного переїзду на перехресті просп. Лесі Українки та бульв. Батальйону Дніпро. Як ходитиме транспорт (9)

•  Колекціонують сміття та нападають на сусідів: у Дніпрі мати з сином тримають у страху весь під’їзд (9)

•  На житловому масиві Перемога демонтують відомий ринок «Кодак» (6)

•  Чи всі мешканці забезпечені теплопостачанням? (6)

•  У відкладах Каховського водосховища виявили небезпечні пестициди та канцерогени (5)

•  Сморід та купи непотребу поруч із баками: мешканці Дніпра скаржаться на проблеми зі сміттям (5)

•  У Кам’янському посадовиця коледжу брала по 1000 доларів зі вступників (5)


* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
70
аварийных детских и тренажерных площадок планируется отремонтировать в 2024 г.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте