Щорічні літературні читання зібрали в іменній аудиторії студентів, викладачів та численних поціновувачів творчості Павла Архиповича – славетного випускника Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, класика української літератури, письменника світового рівня.
Відкриваючи захід, доктор історичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді Валентин Васильович Іваненко високо відзначив результати тієї постійної та плідної діяльності, що проводиться в університеті для збереження і примноження славних традицій. "Мені дуже приємно, що в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара вже стало доброю традицією в перші жовтневі дні вшановувати пам’ять видатного українця XX століття, талановитого митця, нашого випускника Павла Загребельного. Павло Архипович – унікальна фігура. Він належить до числа тих видатних вихованців університету, які й до цього часу формують позитивний імідж своєї Альма-матер не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Тож висловлюю щиру подяку колегам з кафедри української літератури за їхню велику і, без перебільшення, багатогранну роботу в напрямі всебічного дослідження творчого феномену П. Загребельного. Сподіваюся, що сьогоднішні читання стануть ще одним вагомим кроком на шляху осягнення творчого доробку митця та увічнення історичної пам'яті про цю видатну людину", – сказав Валентин Васильович.
Важливість естафети передачі досвіду попередніх поколінь вихованців ДНУ добре розуміють і нинішні студенти. "Багато років тому Павло Архипович закінчив наш університет, але сьогодні повертається до нас неосяжною планетою під назвою література. І ми вважаємо справою честі залишити для прийдешніх поколінь пам'ять про цю прекрасну планету, вловивши ту мить, коли вона, обертаючись, затрималась у часі і просторі тут, на дніпропетровському обрії", – говорять вони.
Справді, з нашим містом пов’язана, мабуть, найкраща і найсвітліша пора життя Павла Загребельного. Адже Дніпропетровськ – не просто місто, де майбутній патріарх української літератури прожив вісім років. Дніпропетровськ для нього став хоча й короткочасним, проте визначальним епізодом життя – навчання, початок роботи, перша стаття в газеті, перше оповідання, перша книжка, кохання, народження дітей… "Навіть коли ти народився не в місті, а десь у глухому селі, відірваному й відрізаному від світу, якесь місто неодмінно має супроводжувати тебе в житті, стати мовби дороговказом, твоїм символом і натхненням. Дніпропетровськ став для мене таким місцем", – скаже пізніше сам письменник.
Так само, як і Дніпропетровський університет – не просто навчальний заклад, який дав Павлові Загребельному вищу освіту. Саме у стінах тоді ще Дніпропетровського державного університету, де він навчався на історико-філологічному факультеті (1946-1951 рр.), відбулося його входження в літературу, окреслилась його людська і творча неповторність, про яку й сьогодні пам’ятають у нас ті, кому пощастило знати його, учити і вчитися з ним. Саме у нашому університеті Павло Архипович зустрів ту, кого називав "своєю надією і своїм порятунком" – дружину Еллу Михайлівну.
Відтак цьогорічні читання й були тематично спрямовані розповісти про роки, коли П. Загребельний жив і творив у нашому місті. Зокрема, прозвучали епізоди із студентського життя письменника, а також документально підкріплені уривки зі спогадів викладачів і випускників Дніпропетровського національного університету, які працювали та вчилися разом з Павлом Архиповичем. З цікавими доповідями "Павло Загребельний і Дніпропетровськ" та "Семіотика міського простору в творах П Загребельного" виступили професор і викладач кафедри української літератури Нінель Іванівна Заверталюк та Катерина Олександрівна Корнілова. Творче бачення самобутньої постаті Павла Загребельного, підсилене талановитими студентськими поезіями, вражаючою літературно-музичною композицією та змістовною книжковою виставкою – усе це створило неповторну, емоційно насичену духовну ауру, яка об’єднала всіх присутніх.
У кінці зустрічі слово було надано шановному гостю – відповідальному секретарю Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України Григорію Миколайовичу Гарченку, який, у свою чергу, поділився з учасниками заходу своїми особистими спогадами і курйозними історіями з життя видатного письменника.
"Хай б’ється серце пам'яті й любові,
Нехай не згасне творчості політ.
Нема митця, цілуєм його скроні
За цінний вклад в літературний світ".
Студентка II курсу факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства
Вікторія Ярова
Автор: iнформаційно-аналітичне агентство ДНУ ім. О. Гончара
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |
Не хочу противопоставлять Загребельного Гончару, но стоит отметить, что Павел Архипович не повёлся на националистическое кокетство, как Олесь Гончар, который открывал учредительный съезд Руха в 1989 году.
Так называемые "патриоты" Украины, считающие себя сторонниками и носителями национальной культуры, в основной массе дремуче невежественные люди. Был момент убедиться в том, что о Гончаре они что-то слышали (ещё бы, если его "Знаменоносцев" изучали в школе!), а о П.А. Загребельном не имели НИКАКОГО понятия. Ответить | С цитатой