Открытое письмо газеты Лица

Широкому загалу небайдужих громадян Дніпропетровщини і України
Засобам масової інформації
Спілці журналістів Дніпропетровщини
Громадським та політичним організаціям
Голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації Вілкулу О.Ю. Голові Дніпропетровської обласної ради Удоду Є.Г.

Відкритий лист

Згортання демократичних цінностей та політичні переслідування стають нормою спілкування влади із суспільством. Скочування політичної системи до авторитаризму стає набагато відчутнішим, особливо, в «удельных княжествах» - губерніях напередодні волевиявлення 2012 року. Ця тенденція чітко проглядається в бажанні режиму відгородитись від пересічних громадян не тільки турнікетами та парканами, а й формалізмом нікчемних відписок, обмеженням права громадян доступу до інформації, табу для інакомислячих на шести регіональних телеканалах, в друкованих ЗМІ.

З кількох тисяч газет Дніпропетровщини, які заслуговують на довіру та авторитет у читача, отримані за десятиліття завдяки професіоналізму журналістського колективу та головного редактора, які правдиво, об’єктивно, а головне, соціальнокорисно висвітлювали події регіону, можна назвати, в першу чергу, газету «Лица».

Тому цілком логічними, з боку нечистих на руку можновладців, є спроби приховати від суспільства численні факти корупційних оборудок, рейдерства, нехтування верховенством права та людської гідності. Одягти обротьку цензури чи самоцензури на незалежні ЗМІ можна не тільки шляхом залякування, а й замовної «джинси». Ще більш цинічним є використання владою судової тяганини як налигача.

Навколо газети «Лица» штучно створено прецедент з метою відшкодування нею моральних збитків в майже один мільйон гривень за, начебто, підмочену репутацію далеко небідної фізичної особи. Це практично може призвести до закриття видання, втрати колективом робочих місць, та можливості громадян отримувати ковток свіжої, нефільтрованої й неприлизаної інформації в дні розповсюдження тиражів непідконтрольного видання.

«Лица» вже мають досвід, коли вони друкувались в сусідніх містах – Запоріжжі, Кобиляках і т.д., а потім доставлялись таємно вночі, як колись «Искра» до революційних мас. Тиражі перехоплювались та знищувались, редакція постійно змінювала адреси, знаходилась в напівлегальному стані. Невже ми знову повертаємось в «Україну без Кучми», лише з відмінністю за прізвищем!?

30 березня 2012 року городяни, представники громадськості, в кількості близько 70 чоловік, вийшли до обласної державної адміністрації та обласної ради з метою підтримати «Лица», поспілкуватись про свободу слова із керівництвом області - Вілкулом О.Ю. та Удодом Є.Г. Та, вочевидь, правоохоронці отримали зовсім протилежну вказівку. Спочатку були спроби затримати організаторів заходу, відібрати прапор України у мітингуючих, потім видворити тих, хто прорвався на майданчик - Кірова1- Кірова2. Палкі виступи, транспарант «Влада дай нам жити!», скандування «Ганьба!» викликали у влади непереборне бажання призвати на допомогу «Беркут» та завантажити мітингувальників у автозаки. Наказ потім чомусь було скасовано, а учасників акції ретельно зафільмували аж чотири спецвідеокамери.

Напередодні акції працівники відділу внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради вперто відмовлялись отримувати «під штампик» повідомлення про захід. Вимагали євростандарт заповненої заявки, інформаційної карти-послуги на п’яти аркушах(ISO 9001) та посилались на своє рішення № 1966 від 10.07.08.,за яким владу треба інформувати заздалегідь за 10 днів (достатній термін, щоб отримати рішення суду про заборону будь-якого заходу), а мітинги проводити десь подалі від людей. Довелось перейти аж через проспект К.Маркса й повідомити про наше конституційне право телеграфом. «Чому не діє вища норма прямого права статей 34 та 39 про свободу слова та мирних зібрань Конституції України!?

Чому у громадськості відбирають останній майданчик свободи слова? Чому генеральний директор державної телерадіокомпанії (ДТРК), депутат обласної ради від ПР Чанглі В.І. не відповідає на звернення, не надає ефіру з гострих соціальних проблем? Чому узурповано представниками влади спілку журналістів? Чому «темники» від начальника управління інформації облдержадміністрації, стали дороговказом для холуйствующих ЗМІ? Пане Удод, хто дав Вам право від імені псевдогромадськості - через так звану громадську платформу схвалювати земельну реформу, в той час, як незалежні громадські організації ще 23 вересня 2011 року на громадських слуханнях сказали: «Ні продажу землі!»? Пане Вілкул, чому лише придворні, не обрані, а призначені 25 керованих громадських організацій створюють ілюзію громадських слухань та експертиз при облдержадміністрації? Чому близько 200 громадських організацій не мають можливості брати участь у побудові громадянського суспільства на Дніпропетровщині, зустрічах з представниками іноземних держав та послами, не запрошуються до участі в круглих столах, обговореннях реформ, що дозволяє владі експериментально знищувати цілі мережі закладів охорони здоров’я, освіти та культури ? Чому відбирають землю вже не тільки в селян, а й у підприємців разом з робочими місцями, наприклад, в Павлограді? Чому діти- сироти, як і інші соціально вразливі категорії громадян, не отримують житла? Чому Ваш заступник із взаємодії з правоохоронними органами, керівник Дніпропетровської міської організації ПР Ступак І.І. не надає коментарів стосовно фактів регулярного масштабного рейдерства, політичних переслідувань в регіоні?»

Про ці та інші наболілі питання, а не тільки, виключно, про захист газети «Лица» йшлося під стінами двох головних адміністративних будівель впродовж майже двох годин . Стіни не відповіли, влада не вийшла, суспільного діалогу не відбулося.

6 квітня 2012 року о 8.30. запрошуємо всіх, хто хоче відстояти свободу слова, підтримати колектив журналістів, головного редактора газети «Лица» Альону Гарагуц, прийти до суду АНД району на вулицю Новоселівську (зупинка «Дом Торговли», «Завод К.Лібкнехта») та взяти участь у відкритому засіданні. Заздалегідь просимо високоповажний суд надати приміщення не на чотири особи, як минулого разу 23 березня, а хоча б на 50 осіб. Твердо переконані, що рішення суду цієї суспільно резонансної справи ще не написане і буде справедливим, незаангажованим та об’єктивним. Якщо ні, то чекайте всіх нас та тисячі Дніпропетровців в гостях у керівництва області та України.

Дніпропетровці не будьте байдужими. Ми хочемо почути з цього приводу змістовну принципову позицію різнобарвних політичних сил, громадських організацій, профспілок, молоді, духовенства, козацтва, людей різних поглядів і уподобань. Не стійте осторонь. Борітеся – поборете.

P.S. Свій п’ятничний захід ми починали із вшанування хвилиною мовчання зґвалтованої, задушеної та спаленої нелюдами, нехай небездоганної, але беззахисної - Оксани Макар. Це може видатись дивним, але це і є наш спільний груповий автопортрет. Де над Україною і нашими свободами, як над Оксаною, познущалися багаті й жируючі виродки, а ми безкарно дозволяємо їм над нами насміхатися і глумитися далі.

Вірте, що Судний день прийде і кожного з нас запитають: «А що ТИ зробив для України!?»

За дорученням незалежних громадських організацій Дніпропетровщини,
Костянтин Писаревський.