Курити – не означає бути дорослим!

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки „Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах МОНУ і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед учнівської та студентської молоді”, „Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”, рішення Вченої ради ДНУ від 26.11.2009 р. „Про стан та заходи щодо підвищення загальної культури студентства в університеті” ректор Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Микола Поляков 13 січня 2010 року підписав наказ про заборону тютюнопаління у приміщеннях всіх типів, що входять в інфраструктуру університету, і на його території (за винятком спеціально встановлених місць).

Згідно з цим наказом юридичному відділу за узгодженням з профспілковим комітетом доручено внести відповідні зміни до „Правил внутрішнього розпорядку в ДНУ” і затвердити їх у встановленому порядку на черговій конференції трудового колективу.

Керівники підрозділів, куратори академічних груп спільно з профспілковими організаціями та органами студентського самоврядування повинні провести роз’яснювальну роботу в молодіжній аудиторії.

Зазначимо, що прийняте в університеті рішення повністю відповідає чинному національному законодавству і загальносвітовим тенденціям боротьби з епідеміями шкідливих звичок, за здорові покоління майбутнього. Сьогодні вся Європа бореться за те, щоб повітря було чистим від тютюнового диму. А Україна за рівнем тютюнопаління впевнено випереджає і країни СНД, і європейські країни. Щороку ми втрачаємо десятки тисяч громадян працездатного віку від хвороб, спричинених цим негативним явищем.

Курець у середньому живе на 15 років менше, ніж людина, яка не курить. У нашій країні палить майже кожна друга доросла людина — 42%. У рейтингу, який фіксує поширеність куріння, ми серед аутсайдерів — сьомі знизу серед 132 країн. Гірко, але за останні 15 років поширеність куріння в Україні збільшилася. Більше стала курити молодь, особливо дівчата та жінки. Українці досі до кінця не збагнули, як вони шкодять власному здоров’ю.

Коли людина запалює, сигаретний дим вступає в безпосередній контакт з легенями, збільшуючи ризик захворювання раком, пневмонією, емфіземою, хронічним бронхітом та іншими легеневими захворюваннями, що затрудняють дихання. У димі міститься більше 4 тис. хімікатів, включаючи високотоксичні.

Наприклад, формальдегід, бензол, миш'як та інші. Ці речовини взаємодіють з тканинами організму, а коли дим досягає легенів, він осідає в них у вигляді смол. Велика кількість шкідливих хімічних речовин потрапляє через легені в кров. Окисел вуглецю (такий самий, як в автомобільному вихлопі!) заміщує частину кисню в крові. Це викликає нестачу кисню у всіх органах, у тому числі і в мозку.

Один з хімічних елементів, що потрапляє в кров – нікотин. Його регулярне вживання призводить до нікотинової залежності. Нікотин – алкалоїд, що міститься в тютюні, під час куріння всмоктується в організм. Ця сильна отрута у малих дозах діє збуджуюче на нервову систему, а у великих – викликає її параліч (зупинку дихання, припинення серцевої діяльності). До речі, сульфат нікотину застосовують для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин.

Згубні наслідки тютюнопаління все більше й більше усвідомлюють законодавці, найширші верстви української спільноти, про що свідчать численні ініціативи освітянських установ, громадських організацій і трудових колективів, спрямовані на витіснення тютюнової залежності з нашого життя.

www.dnu.dp.ua