Это - веселые проводы зимы, озаренные радостным ожиданием близкого тепла, весеннего обновления природы. Даже блины, непременный атрибут масленицы, имели ритуальное значение: круглые, румяные, горячие, они являли собой символ солнца, которое все ярче разгоралось, удлиняя дни.
Возможно, блины были и частью поминального обряда, так как масленице предшествовал «родительский день», когда славяне поклонялись душам усопших предков.
Проходили века, менялась жизнь, с принятием на Руси христианства появились новые, церковные праздники, но широкая масленица продолжала жить. Ее встречали и провожали с той же неудержимой удалью, что и в языческие времена.
Кстати, одно время царь Алексей Михайлович самыми строгими мерами старался утихомирить своих разудалых подданных. Воеводы рассылали по градам и весям царские указы, то запрещая частное винокурение, то требуя, чтобы россияне в азартные игры не играли, кулачных боев не проводили. Но ни грозные царские указы, ни наставления патриарха не в силах были совладать с бьющим через край весельем.
На каждый день масленой недели существовали определенные обряды. В понедельник – встреча Масленицы, во вторник – заигрыши. На лакомки, то есть в среду масленой недели, тещи приглашали на блины зятьев с женами. Особенно этот обычай соблюдался в отношении молодых, недавно поженившихся. Наверняка отсюда и пошло выражение «к теще на блины».
В широкий четверг происходили самые людные санные катания. В пятницу – тещины вечерки – зятья звали тещу на угощение. Суббота отводилась золовкиным посиделкам. Воскресенье называлось «прощеным днем». В этот день все навещали родственников, друзей и знакомых, обменивались поцелуями, поклонами и просили прощения друг у друга, если обидели словами или поступками.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |
У цей день зять повинен почастувати свою тещу. П'ятниця так и називалася – „тещині вечіркі”. Після цього зятю належило покатати свою тещу вулицями села, або ж міста. При чому сервіс в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна немов струна.
Субота не позначена цікавими обрядами.
Прощена неділя
Найбільш пишно відзначають неділю.
Спеціально до цього дня готували вареники з сиром. Проводились масові гуляння, ігрища, забави.
Масляна завершувалась „прощальною неділею”, коли всі прощалися з масляним, смачним: веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи. В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни. Не можна також вживати горілки. Ответить | С цитатой
У цей день, жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши магарич. У понеділок лаштували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.
Вівторок
Жінки знову йшли до шинку. Після гуляння в шинку всі виходили на вулицю, де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають невіст, а дівчата сужених.
Середа
У цей день тещі частують своїх зятів млинцями.
Четвер
В четвер жінки знову сідають до столу і піднімають чарки. До того ж в цей день не можна шити та прясти.
У давнину, у четвер, проводили „бійки”. Усі вибиті зуби, чи зламані ребра вважалися на „добру подію”. Ответить | С цитатой
Яка ти чудна!...
Якби в тобi було сiм недiль,
А в посту — одна!..."
За тиждень перед початком Великого посту починали святкувати Масниці – проводи зими і зустріч весни.
Масниці (протягом тижня) розважались різними іграми: катанням з гір на санчатах, катанням на „крутилках”, на льоду...
У народі вважалося, що останній, перед Великим постом тиждень, треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижднів суворої поведінки та усіляких обмежень! Натовпи людей веселяться, співають, танцюють, ласують варениками та млинцями. Адже зиму проводжають - довгу, холодну і злу...
Багато звичаїв, що існують сьогодні, мають язичеське походження і відносяться до культур та традицій, які зникли.
Кожний день Масниці має певне значення, назву, та цікаві звичаї: Ответить | С цитатой