80% онкологічних клінік України морально застаріли

В Україні офіційно зареєстровано майже мільйон онкохворих (це більше за населення такого міста, як Запоріжжя) - і щороку додається ще 160 тисяч хворих на рак.

Запобігти цьому українська медицина не в змозі. Лікарні просто не мають техніки, яка б могла виявляти захворювання на ранніх стадіях раку - а він виліковний. Пацієнтам залишається сподіватися лише на професіоналізм хірургів, і вони, попри безсилля обладнання, все ж роблять унікальні операції.

Чому українська онкологія у такому жалюгідному стані? І чому операції з видалення ракових пухлин у нас досі диво, в той час як в інших країнах це звичайна практика? І чи досить приватної ініціативи, аби розв’язати проблему, з якою треба боротися усім світом, з'ясовувала Наталя Ковальова.

Свої перші слова трирічний Даня сказав не в Україні, а в Німеччині. У цю берлінську лікарню хлопчик з мамою приїхав після того, як в українських медиків опустилися руки. Спочатку вони також намагалися лікувати злоякісну пухлину головному мозку Дані. Але застарілі методики та оснащення не дозволили їм зробити диво.

Тетяна Баранник, мати Дані:

- Мне разные отговорки говорили: он маленький, он может не перенести, он может не перенести химиотерапию, она не даст результатов, вы же знаете, это опухоль, все делать бесполезно. Невролог мне вообще сказала: не переживайте, чтобы вы не видели, как он будет умирать, мы его заберем в реанимацию, ехать дальше бессмысленно, едьте домой.

Німецькі ж медики не погодилися, що ситуація безнадійна. До того ж, вони взагалі не брали до уваги лікування, яке проводили в Україні.

Тетяна Баранник, мати Дані:

- Когда мы попали сюда, та химиотерапия, которую мы проходили на Украине, сказали не считается, и начали нас лечить заново.

З першого кадру зрозуміло - це відділення української лікарні. Гнітюче враження. Саме тут опромінюють пухлини. У відділенні давно не робили ремонту, не кажучи про зміну обладнання. Причому, це центральна онкологічна лікарня в Україні - Національний інститут раку.

- Этот аппарат 75 года выспуска. Старый аппарат, но мы им пользуемся. Мы проверяем одежду, обувь, загрязненность всего тела и по загоранию лампочки определяется.

Якщо сучасні надточні пристрої опромінюють тільки пухлину, то тутешні старі апарати, вбивають і здорові клітини.

Таким раритетом ніхто у світі більше не користується. У цивілізованих країнах онкологічне обладнання оновлюють приблизно кожні 6 років.

Директор Інституту раку порівнює свою роботу з війною. Але якщо рак озброєний атомними бомбами, то українські лікарі ідуть на нього з вилами та лопатами. Хоча всупереч усьому, цього року в Україні вперше смертність від онкологічних хвороб впала до 40%.

Ігор Щепотін, директор Національного інституту раку:

- Порядка 80% онкоклиник Украны морально устарело и требует списания. У нас работают аппараты даже в Национальном институте рака - я не говрою о регионах - год выспуска 75-76.

Наступного року в Інституті раку має відкритися новий радіологічний корпус, із сучасним обладнанням. Але побудують його не на бюджетні гроші. 200 мільйонів гривень на придбання техніки для 3-х українських лікарень у Києві, Донецьку та на Західній Україні виділив приватний фонд "Розвиток України".

Ринат Ахметов, президент благодійного фонду "Розвиток України":

- 280 миллионов гривен - бюджет на всю онкологию Украины. Из этих средств 30 миллионов гривен на покупку нового оборудования - это на всю страну. Вы меня, конечно, простите за такое сравнение, но за такие деньги и насморк не возможно вылечить, а мы говорим об онкологии.

Ще додатково 115 мільйонів гривень фонд виділяє для донецького протипухлиного центру.

Ринат Ахметов, президент благодійного фонду "Розвиток України":

- У нас прекрасные врачи, но они работают в ужасных условиях. Мы должны от них требавать качества. Но для этого им необходимо создать достойные условия.

Донецьку онкологічну лікарню тепер обіцяють перетворити на клініку європейського зразка. Але на це знадобиться не менше півтора року. Увесь цей час медичний заклад працюватиме у звичному режимі. Тут встановлять нове обладнання, зокрема кібер-ніж, надточний прилад, який дозволяє знищувати пухлину дистанційно, і не пошкоджувати здорові тканини.

Григорій Бондар, генеральний директор Донецького протипухлинного центру:

- Будет реконструкция всех отделений, где мы думаем, что самое большее количество людей в палате будет 4 человека. И обязательно полностью весь санузел, душевне, чтобы человек спокойно мог за собой ухаживать.

Приблизно ось так виглядатиме новий радіологічний корпус у Національному інституті раку. Якщо для України таке обладнання, як кібер-ніж - унікальне придбання, у світі його вже сприймають як звичайність.

Ігор Щепотін, директор Національного інституту раку:

- Для любой развитой европейской страны и США то, что мы создаем впервые, - это является рутиной. Это не является нечто таким уникальным.

Хоч німецької Даня поки не розуміє, але вже посміхається лікарям цієї берлінської клініки. Вони для нього стали чарівниками.

Тетяна Баранник, мати Дані:

- Немецкие доктора очень рады за нас, они говорят, что он будет здоров, прогнозируют хорошие результы. Но, к сожалению, нам не хватает средств. Пожалуйта, помогите, кто не равнодушен, у кого доброе сердце.

В берлінській клініці Даня не єдиний пацієнт з України. Наприклад, тут лікується і маленька Настя зі складною формою лейкемії. Зараз тисячі українців намагаються знайти чималі гроші для своїх рідних аби відвезти їх на лікування за кордон. Там вони сподіваються не почути таке страшне - їдьте додому помирати.