Економісти з семи країн світу зібралися у ДНУ

Зокрема, до Дніпропетровська на фаховий семінар, організований факультетом міжнародної економіки ДНУ ім. О. Гончара, прибули науковці з Сінгапуру, Німеччини, Угорщини, Грузії, Словаччини, Польщі, Білорусі, а також їхні колеги з вищих навчальних закладів Києва, Львова, Полтави, Луцьку та інших міст України.

З вітальними словами до гостей заходу звернулися проректор з наукової роботи ДНУ Володимир Карплюк, проректор з науково-педагогічної роботи у сфері міжнародного співробітництва Михайло Д’яченко, декан факультету міжнародної економіки ДНУ Наталія Стукало та випускник факультету, а нині начальник Управління зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександр Ракша. Вони одноголосно відзначили, що подібні форуми є надзвичайно конструктивними, а сама практика участі в них закордонних спеціалістів вже стає доброю традицією в ДНУ.

«Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара є абсолютним лідером в регіоні із виконання міжнародних проектів. Зокрема, у нашому університеті вже було впроваджено 19 TEMPUS-проектів та 8 проектів програми ERASMUS+. І ще кілька проектів від факультету міжнародної економіки ДНУ нині перебувають на розгляді Європейської комісії. Загалом, факультет міжнародної економіки чи не найактивніше долучається до розвитку міжнародного співробітництва в нашій Alma mater», – наголосив у своєму виступі Михайло Д’яченко.

Саме про цей плідний досвід розповіла присутнім декан факультету міжнародної економіки ДНУ, доктор економічних наук, професор Наталія Стукало.

Зокрема, багаторічна історія співпраці факультету з міжнародними партнерами включає в себе успішну реалізацію програм академічного обміну (сучасний професорського-викладацький склад факультету постійно проходить тренінги і стажування в кращих університетах США, Франції, Великобританії, Іспанії, Нідерландів, Бельгії, Польщі, студенти є учасниками програми студентської мобільності ERASMUS+). Також на факультеті активно діє програма двох дипломів, зокрема, більше 100 студентів вже здобули освіту за цією програмою в Університеті прикладних наук м. Мітвайда (Німеччина), Університеті м. Ле Ман (Франція), Латвійському університеті (Латвія). У планах – втілення таких же двосторонніх угод з Варшавським університетом (Польща) та Університетом економіки в Братиславі (Словаччина).

Великий досвід факультет має і в проведенні міжнародних наукових семінарів, конференцій, форумів за участі представників академічної спільноти інших країн.

«Зарубіжні науковці вже не вперше відвідують дніпропетровський університет, – розповіла Наталія Стукало. – Так, на нашому факультеті систематично проводяться відкриті лекції, на які ми запрошуємо найкращих іноземних спеціалістів-практиків. Ми вдячні їм за внесок у розвиток наших студентів, за те, що в часи багатьох економічних і політичних викликів для України, вони докладають зусилля і приїжджають до нас, обмінюючись досвідом успішного соціально-економічного реформування своїх країн», – сказала Наталія Вадимівна.

Окрім світового й українського досвіду інтернаціоналізації вищої освіти, імперативу онлайн-навчання та інших тенденцій ринку освітніх послуг, у центрі уваги учасників форуму були й інші актуальні проблеми сучасності. А саме: питання співробітництва з Європейським Союзом, глобальні виклики сталого розвитку світового господарства, сучасні детермінанти глобальних фінансів, стратегії економічного розвитку країн світу.

Зокрема, відомий сінгапурський економіст-консультант, директор «GL Training & Consultancy», екс-лектор Наньянського технологічного університету Гарі Літ в інтерактивних лекціях «З Третього Світу до Першого: Глобалізація та Сінгапур. Історія Трансформації» та «Політичні реформи, дилеми та інновації Сінгапуру. Які основні політичні уроки може винести Україна з досвіду Сінгапуру?» представив політику соціально-економічного реформування Сінгапуру, а радник Української кредитно-банківської спілки, старший науковий співробітник Інституту економіки Тбіліського державного університету Георгій Сігуа розглянув грузинський досвід для пошуку нової соціально-економічної моделі розвитку України.

Крім того, на заході говорили про підтримку ЄС сталого розвитку громад України (координатор проекту ПРООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в Дніпропетровській області Олена Харченко), перспективи зайнятості на периферії на прикладі Угорщини (професор Будапештського університету Корвініус Георгій Бода) та навіть зміну клімату в якості мультиплікатора ризику регіональної і глобальної економіки (професор Університету економіки в Братиславі Міколаш Чернота).

Завдяки цьому нині на факультеті міжнародної економіки ДНУ спостерігається помітне збільшення показників із міжнародного співробітництва.

Так, у 2016 році індекс інтернаціоналізації на факультеті склав 10%, що цілком відповідає загальним показникам в закордонних університетах. Про це у доповіді про довгострокову стратегію інтернаціоналізації факультету міжнародної економіки ДНУ (ISFIE) повідомили завідувач кафедри міжнародної економіки і світових фінансів ДНУ Марина Литвин та заступник декана по роботі з іноземними студентами Світлана Гапоненко.

«Сьогодні на нашому факультеті за різними спеціальностями навчаються більше 50 вихідців із 15 країн світу – такий показник уповні відповідає загальноукраїнським тенденціям. На наступному етапі стратегії із здійснення міжнародного співробітництва нами передбачені: налагодження зв’язків з університетами-партнерами в Польщі та Словаччині щодо реалізації програми двох дипломів, встановлення співробітництва і проведення спільних наукових досліджень з фахівцями інших європейських країн, створення адаптаційних курсів для абітурієнтів-іноземців, розробка англомовних освітніх програм (у тому числі й магістерських програм для іноземних студентів), перепідготовка та отримання другої вищої освіти для іноземних студентів, а також аспірантура зі спеціальності «Міжнародні економічні відносини» для студентів-іноземців, організація літніх шкіл тощо. Очікуємо, що подібні заходи будуть ефективними і дозволять подвоїти наш індекс інтернаціоналізації, поза як 20%-й показник дорівнює рівню найкращих університетів світу», – зазначила Світлана Гапоненко.