Цього року аграрії Дніпропетровщини очікують добрі врожаї

Ці та інші питання було адресовано людині, яка знає усі тонкощі та нюанси ситуації в агропромисловому комплексі Дніпропетровщини — заступнику голови Дніпропетровської обласної ради, начальнику відділу соціально-економічного розвитку сільського господарства Олександру Любовичу.

— Олександре Андроновичу, читачів «Зорі» хвилює, які у нас перспективи щодо майбутнього врожаю?

—Близько 500 тисяч гектарів засіяно озимою пшеницею. Цей показник на рівні минулого року. Сподіваємось отримати як мінімум 1,5 мільйона тонн зерна. Це дасть змогу області повністю забезпечити себе хлібом, фуражним зерном, а також насінням. Близько 400 тисяч тонн зерна отримають власники земельних паїв, які здають свою землю в оренду.

— Чи можна вже щось сказати про якість зернових?

— З якістю проблем немає, погода в цьому році порадувала аграріїв. Опадів було достатньо, посіви вчасно підживлені. Немає й пошкоджень, я маю на увазі масовий вихід такого небезпечного шкідника, як клоп-черепашка. Всі ці фактори дають надію, що 70 відсотків врожаю — це буде продовольче зерно.

— Отже, продовольча безпека області щодо забезпечення борошном повністю гарантована?

— І не тільки Дніпропетровщини, адже нам необхідно 535 тисяч тонн зерна, з яких 250 тисяч тонн витрачається виключно на хліб та хлібобулочні вироби, тож ми зможемо поставляти зернову продукцію і в сусідні регіони.

— З хлібом будемо. А чи будемо з борщем? Яка ситуація з овочами?

— Я вже говорив про сприятливі погодні умови. Найбільше в цьому плані пощастило нашим південним районам: Апостолівському, Криворізькому, Нікопольському, Широківському. На жаль, в Новомосковському та в Царичанському районах у Приорільській зоні опадів цього року випало менше, ніж звичайно, і там врожайність буде нижчою. Городини, що входить до «борщового набору», а це цибуля, морква, буряк, капуста тощо, висаджено на рівні минулого року. Однак при цьому не варто забувати, що лише 5 відсотків картоплі та 15 відсотків овочів вирощуються у великих товарних господарствах, а решта — це продукція приватних господарств.

Серед потужних господарств, які займаються вирощуванням овочевої продукції, ВПК «АГРО» Магдалинівського району. Виробничі потужності господарства дають змогу вирощувати щороку близько 40 тисяч тонн овочів.

— Олександре Андроновичу, коли наші споживачі перестануть купувати помідори та огірки, вирощені в Туреччині чи Польщі? Чи є на Дніпропетровщині теплиці, щоб забезпечувати населення області ранніми овочами?

— Вагомий сегмент ранньої овочевої продукції належить Дніпровському та Нікопольському тепличним комбінатам.

— Чи означає це, що у нашого виробника має бути істотно нижча ціна на продукцію, адже помідори ранньої весни вже не потрібно везти з-за кодону, вони вирощені в теплицях області?

— Знаєте, ціна не завжди залежить від товаровиробника. Адже ціна на кінцеву продукцію складається з кількох чинників. Якісне насіння для теплиць потрібне? Потрібне. Воно має бути сортове. Зазвичай, його купують за кордоном – в Італії, Голландії, Ізраїлі. Отже, першу скрипку в ціновій політиці гратиме курс долара. Те ж саме можна сказати і про препарати захисту рослин, їх теж купують за кордоном. Далі беремо пальне, електроенергію тощо. Отже, як би не хотів виробник знизити ціну, він цього зробити не може, бо ціна на його овочі прямо пропорційна валютному курсу.

— Проте в сезон ціни, зазвичай, падають.

— Звичайно.

— Олександре Андроновичу, як розвивається молочна галузь? Знаємо, що там сталося багато позитивних зрушень.

— Наразі в області за підтримки бюджетних коштів діє шість програм, які передбачають забезпечення населення нашого регіону молочною продукцією. Реалізуються такі програми в двох напрямах: за рахунок великого товарного виробництва та за рахунок селянських господарств. Всього на Дніпропетровщині налічується понад 80 тисяч корів, з яких 65,4 тисячі припадає на селянські господарства. Також в області успішно реалізується програма підтримки молочних кооперативів та сімейних ферм. Так, з 19 по 20 червня на базі демонстраційної ферми на шістдесят голів худоби в Покровському районі відбулась Міжнародна науково-практична конференція за участю провідних спеціалістів Франції, Канади та інших країн. Також на Дніпропетровщині велика увага приділяється створенню сімейних ферм на 10 – 30 голів. На таких фермах існує не тільки власна кормова база, а ще й встановлюються охолоджувачі молока, що дозволяє відправляти на переробку продукцію високої якості. В області є ряд виробників, які вже поставляють молочну продукцію за межі України. Насамперед йдеться про Криворізький молокозавод та Павлоградський з усім відомою продукцією «Фанні». Також ТОВ «Агросоюз» та ТОВ «Автотранспортне підприємство «Ювілейне» мають сьогодні сучасні молочні блоки, які ніскільки не відрізняються від зарубіжних аналогів у Польщі й Німеччині. Однак сьогодні у нас і в країнах Європи різний підхід до визначення стандартів якості молока. У нас, наприклад, ключовим показником є його жирність. В європейських же країнах, окрім жирності, вимогам стандартів мають відповідати вміст білка та рівень мікроорганізмів. Тож щоб постачати нашу продукцію на ринки Європи, потрібно впроваджувати нові ДСТУ.

Створення кооперативів – реальна можливість відродити село. На цьому наголошує і голова обласної ради Євген Удод. Обласна рада постійно приділяє увагу цьому важливому питанню, адже якісна, натуральна й недорога продукція сьогодні у населення найбільш популярна, а саме її виробляють невеликі господарства та фермери. Голова обласної ради не раз підкреслював: люди готові виробляти якісну продукцію, і першорядне завдання влади допомогти їм у цьому, залучивши необхідні для ефективного розвитку інвестиції.

— Олександре Андроновичу, а чому на наших ринках і в магазинах сьогодні дуже мало рибної продукції?

— Риба нереститься, тож ловити її не можна. Восени її буде вдосталь: і тієї, яку виловили в Дніпрі, й вирощеної в приватних ставках – карасів, лящів, коропів, біланів.

— І пеленгасу чомусь не видно в продажу.

— У пеленгаса також нерест.

— Але торік в цей же час його можна було купити.

— Значить, торік неефективно боролися з браконьєрами на Азовському морі.

— А як щодо фруктів? Будемо ласувати українськими яблуками чи продукцією, завезеною з Польщі й Туреччини?

— Якщо овочами ми себе можемо забезпечити повністю, то фруктами лише на 40 відсотків. Мало у нас садів, тож тільки в декількох господарствах Дніпропетровщини спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення площ садів. Це «Відродження» Петриківського, «Придніпровський» Нікопольського, ТОВ «Славутич» Покровського, ТОВ «Авіас» Солонянського районів та деякі інші. Там запроваджено системи крапельного зрошення, є холодильні камери для зберігання яблук.

— Персиками та виноградом нас забезпечував Крим. Чи можемо в області вирощувати ці культури?

— Виноград на Дніпропетровщині вирощують здебільшого в селянських господарствах. А от персик дуже вибаглива культура, його в нашому кліматі вирощувати невигідно.

— Ми зараз переживаємо непрості часи. Що ви побажали б аграріям області?

— Аграрії Дніпропетровщини вміють і люблять працювати. Тож бажаю ніколи не втрачати надії на краще, не розгубити головний скарб наших людей – працелюбність, самовідданість, любов до рідного краю.