15 червня 1875 року в с. Олександрівці Катеринославської губернії заарештували людину років двадцяти п’яти. Під час обшуку поліція виявила в неї «Капітал» Карла Маркса німецькою мовою і перше російське видання його, а також ряд брошур соціалістичного змісту. Затриманим виявився студент Петербурзького університету Іван Федорович Фесенко, який поширював марксизм серед селян Катеринославщини.
…1887 рік. У гуртку катеринославської народниці Венгерової революційно настроєна молодь знайомиться з женевськими виданнями творів К. Маркса, Ф. Енгельса, Г. В. Плеханова. Серед них «Маніфест Комуністичної партії». Через два роки серед членів гуртка з’явився висланий з Петербурга під нагляд поліції Павло Варфоломійович Точиський, який виступив з критикою народницьких ідей і пристрасною пропагандою марксизму.
Молодь згуртувалась навколо нього в новий гурток, який збирався на Литейній вулиці у сестер Заславських, молодша з яких з часом стала агентом ленінської «Искры», пропагандистом Московського комітету РСДРП, широко відомою в країні під партійним псевдонімом Людмила Сталь.
1894 року випускник Катеринославської гімназії, засланий згодом до Катеринослава під нагляд поліції Олександр Винокуров створює перший марксистський гурток з робітників Брянського заводу, до якого увійшли Смирнов, Бєлкін, Афанасьєв, брати Мазанови та інші. «Маніфест» Карла Маркса вивчали разом. Створили свою бібліотеку, касу, придбали гектограф. По руках пішли книжки Маркса «Наймана праця і капітал», Енгельса «Розвиток соціалізму від утопії до науки», книжки Бебеля, Лассаля, Лафарга, Плеханова. Вперше від Винокурова робітники Брянки довідались про російського марксиста Володимира Ульянова.
Трохи пізніше активну пропаганду марксизму в Катеринославі, у містах і селах губернії розгорнули І. X. Лалаянц, І. В. Бабушкін, П. О. Морозов. Г. І. Петровський та інші. Вони сприяли об’єднанню марксистських гуртків і груп у Катеринославський «Союз боротьби за визволення робітничого класу».
Володимир Ленін піклувався про систематичне постачання Катеринослава марксистською літературою. В листі від 29 серпня 1902 року до Гліба Кржижановського Надія Крупська за дорученням Леніна писала: «…Літературу слід надсилати на Південь, тому що завоювати Південь нам тепер треба будь-що, а без літератури цього не зробиш. (Необхідно давати літературу… Катеринославу)». Безпосередньо до Катеринослава Надія Крупська писала: «Ми не рішаємось на перший раз послати більше 1—2 пудів».
У Катеринославській громадській бібліотеці попит на твори Карла Маркса, до заборони їх, був високим. 1904 року твори Маркса читачі вимагали 22 рази, задоволено було лише 7 вимог; у 1905 році кількість вимог на його твори зросла до 81, у звіті бібліотеки було зареєстровано 58 відмов; у 1906 році з 112 вимог задовольнили лише половину.
Вже тоді на більшість творів Маркса охранка наклала арешт. Першим у списках забороненої літератури стояв «Маніфест Комуністичної партії». Невдовзі, після поразки першої російської революції, Марксові твори були повністю вилучені з громадського користування в бібліотеках. Це розпорядження потрапило до Нікопольської міської бібліотеки чомусь з великим запізненням. Комісія з губернського правління була страшенно налякана, коли, перевіряючи роботу книгозбірні, раптом виявила, що твори К. Маркса видаються читачам. Скандал завершився тим, що бібліотеці відмовили в коштах. Скрізь шукай гроші… Майже за Марксом.
Та, незважаючи на сувору заборону, твори К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна й надалі розповсюджувались серед робітників. У нелегальній бібліотеці Катеринославського комітету, якою відав у 1915 році Володимир Юрійович Клочко, було кілька «до дір зачитаних» примірників «Капіталу», інша марксистська література.
Марксові твори фігурують у багатьох матеріалах обшуків робітників-революціонерів у Катеринославі. Виявляли їх жандарми і в селах губернії.
З листування секретаріату ЦК РСДРП(б) з місцевими партійними організаціями видно, яку велику постійну увагу приділяв Центральний комітет постачанню Катеринослава марксистсько-ленінською літературою. Після Лютневої революції в більшовицькому видавництві «Прибой» представникові Катеринославської більшовицької організації було видано цілу бібліотечку творів Маркса.
Та широкого розповсюдження твори Карла Маркса досягли лише після приходу більшовиків до влади. У 1918 році Володимир Ленін очолив редакцію по підготовці Повного зібрання творів Маркса й Енгельса. Під його керівництвом вийшло кілька томів, але переклад творів російською мовою затримав роботу редколегії. Тоді Ленін запропонував створити науковий заклад — Інститут Маркса й Енгельса, де зібрати всю літературну спадщину основоположників марксизму і провести роботу з її видання і розповсюдження.
Міжнародне видання Повного зібрання творів Карла Маркса мовами оригіналів ще не завершено, на даний момент видано понад 100 томів.
Твори Маркса більше, ніж будь-кого іншого, вплинули на розвиток суспільної думки й історичні події ХХ століття. Так, наприклад, згідно з масовим опитуванням Бі-Бі-Сі у 1999 році, Маркса названо «найвидатнішим мислителем тисячоліття».
Автор: Микола Чабан
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |