У Кривому Розі статус російської мови як регіональної скасовано судом

10 жовтня Дзержинський районний суд Кривого Рога задовольнив позов міського прокурора Сергія Борисова про визнання протиправним та скасування рішення Криворізької міської ради №176 від 21 червня 2006 року «Про заходи щодо забезпечення положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин стосовно російської мови на території міста».

У мотиваційній частині постанови, копією якої володіє інформагентство «Придніпров'я», суддя спирається на Конституцію і закони України, дані перепису населення, проведеного у 2001 році в Кривому Розі, а також на положення Європейської Хартії місцевого самоврядування. Зокрема, суд встановив, що у Кривому Розі проживають 79,9% українців і 17,7% громадян російської національності, а тому використання терміну «регіональна» у відношенні до російської мови не відповідає положенням статті 1 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Окрім того, суд дійшов висновку, що компетенція визнавати ту чи іншу мову регіональною належить винятково державі.

«Ані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні, яким визначено повноваження органів місцевого самоврядування, ані іншими Законами України, не надано право місцевим радам вирішувати питання щодо застосування як регіональних тих чи інших мов, — ідеться в рішенні суду. — За таких обставин суд вважає, що при прийнятті рішення № №176 від 21 червня 2006 року «Про заходи щодо забезпечення положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин стосовно російської мови на території міста», Криворізька міська рада вийшла за межі своїх повноважень, наданих органам місцевого самоврядування Конституцією та законами України, а тому зазначене рішення є протиправним і підлягає скасуванню».

Інтереси держави у відкритому судовому засіданні з розгляду адміністративної справи за позовом прокурора Кривого Рога представляв начальник Криворізького міського управління юстиції Іван Стельмах. Під час розгляду справи по суті голова фракції Партії регіонів у Криворізькій міській раді Сергій Маляренко заявив клопотання про залучення його до процесу як третьої сторони. Однак його клопотання було відхилено на тій підставі, що ні представник позивача, ні представник відповідача з таким клопотанням до суду не звертався.

Як стало відомо інформагентству «Придніпров’я», у залі суду, в якому були присутні активісти «Просвіти», КУНу та журналісти, постанову суду почали зачитувати о 9.45. ранку. О 10.00. головуюча на засіданні суддя Наталя Деркач під оплески близько п'ятидесяти присутніх вийшла із залу.

Постанова суду може бути оскаржена в Апеляційному суді Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк із дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.