Историк раскрыл секреты подземелий Днепра

Под поверхностью нашего города проходит множество подземных ходов и тоннелей, с которыми связано немало слухов и легенд.

Большинство из этих тоннелей имеют функциональное значение, по ним проходят ливневые стоки и другие коммуникации. В них периодически бывают диггеры – исследователи подземелий. А не опытные путешественники нередко теряются в них. К счастью, их находят.

Но, кроме этого, есть легенды, связанные с тайными подземными ходами.

Многие наверняка слышали историю о подземном ходе, который якобы связывал в старину Дворец Потемкина (сейчас – Дворец студентов ДНУ) с Монастырским островом. Чуть меньше известна легенда о том, что под старым парком имени Глобы (который и был основан этим легендарным казаком) до сих пор сохранились остатки древних секретных тоннелей.

КУСТ Медиа пригласило известного днепровского историка, чтобы разобраться в секретах этих историй:

«Дніпро приховує багато цікавих історій. Забуті кладовища, підземні катакомби та таємні тунелі – усе це легенди минулого, які поступово стираються із пам’яті. Дехто каже, що під Кельнським, раніше Катеринославським, бульваром існують залишки підземель, а інші вірять, що на Монастирському острові є старий тунель. Що з цього правда, а що лише міська легенда? Відповіді на ці питання КУСТ шукав разом з істориком Святославом Чируком.

місце у Дніпрі, де кожен був хоча б раз – парк Глоби. Є легенда, що під ним ховаються справжні катакомби! Ціла мережа підземних ходів, які тягнуться під центральною частиною міста і мають багатовікову історію.

Деякі історики гадають, що це залишки старовинних підземних комунікацій, збудованих ще козаками. Інші вважають, що це частина старої дренажної системи або навіть секретні ходи, які використовували у воєнні часи.

Одна з найцікавіших легенд стверджує, що ці підземні ходи з’явилися ще в XVIII столітті, коли тут була запорозька слобода Половиця. Місцеві козаки могли прокладати тунелі, щоб ховати запаси або швидко тікати у разі небезпеки.

Є ймовірність, що частина катакомб була перебудована або розширена у XX столітті. За чутками, у радянські часи тут могли розміщуватися склади або навіть бомбосховища. Деякі дослідники кажуть, що ці тунелі сполучали парк із будівлею нинішнього театру опери та балету та навіть виходили до берегів Дніпра.

Проте за словами історика Святослава Чикорука – це лише легенди.

"Це не правда. Бо це була незаселена територія і на ній був ботанічний сад. За всю історію свого існування парк Глоби не був забудованим. Єдине, що під колишньою вулицею Шмідта, нині Степана Бандери, такі речі могли бути. Бо на вулиці Майдан Озерний (колишня Боброва) знаходилося озеро, яке було близнюком озера, що знаходиться у парку. Його спустили десь наприкінці 19 - початку 20-го століття. Для цього прорили спеціальну канаву, яка спускала воду у Дніпро. Також мені зустрічалися архіви, що близько до цього місця проходили каналізаційні тунелі, де колись стався газовий вибух. Тобто там каналізаційні тунелі були, але вони трапляються всюди, де були великі яри. Але нічого секретного у них немає. Вони були утворені близько 1900 року."

Ще одна з найбільш жвавих та сучасних вулиць Дніпра – Кельнський (раніше Катеринославський) бульвар. Фонтани, стильні кав’ярні, бутіки й ресторани створюють атмосферу європейського мегаполісу. Але мало хто знає, що під цим бульваром дійсно можуть ховатися справжні старовинні підземелля!

У цій частині міста колись розміщувалися торгові квартали та склади. Там були лавки купців, винні погреби та підвали, які тягнулися під землею на десятки метрів.

"Ймовірно, це були холодні або ж льохи, де ховали харчі, аби вони не зіпсуватися, зокрема морозиво. Існує історія, що влітку, коли господарі не хотіли лазити в льохи, вони наймали дітей, аби вони діставали морозиво. Бо там був великий перепад температури і літні люди могли застудитися", – розповідає історик Святослав.

Одна з версій свідчить, що ще в XIX столітті місцеві підприємці облаштовували підземні тунелі між своїми будівлями, щоб безпечно зберігати товари та навіть таємно перевозити їх у нічний час. Такі підземні ходи могли з’єднувати старі будинки та крамниці, створюючи цілу мережу підземель.

Деякі дослідники припускають, що тунелі могли використовуватися в різні історичні періоди:

• Як винні погреби у XIX столітті, коли Катеринослав славився своїми купецькими товарами.
• Як бомбосховища під час Другої світової війни.
• Як контрабандні тунелі для перевезення товарів у радянські часи.

Є навіть легенда, що деякі підземні ходи можуть вести до будівлі старої друкарні на вулиці Воскресенській…».

Полную версию статьи можно прочесть здесь

Фото – КУСТ медиа и Илья Диггер.