Дети Днепропетровщины стали авторами первой книги о сильных духом украинцах

Подведены итоги патриотического концептуального литературно-художественного конкурса, состоявшегося в июле-августе 2024 года в рамках Всеукраинского инклюзивного культурного проекта «Сильні духом IN-UA».

О начале этого конкурса Городской сайт уже рассказывал.

В нем приняли участие десятки детей и подростков нашей области и других регионов страны. Лучшие произведения юных авторов опубликованы в первой в Украине книге об украинцах с инвалидностью и пострадавших от войны.

Проект «С ильні духом IN-UA» стал продолжением проекта «У спіх усупереч », который состоялся год назад. Тогда талантливые дети и молодежь создали первую в Украине книгу об успехе по-украински. Среди авторов было немало талантов из нашего региона.

Подробней об итогах конкурса Городскому сайту любезно рассказала его организатор Яна Тимошенко:

«Цього року проект був зосереджений на інклюзивності. Його героями стали сучасники, які, попри фізичні, психологічні та інші труднощі, залишаються сильними духом. Це люди з інвалідністю та постраждалі від війни — як відомі, так і менш відомі. Їхні історії стійкості можуть надихати інших, адже ті, хто подолав труднощі, часто стають прикладом для наслідування.

У цьогорічному конкурсі молоді пропонувалось розповісти мотиваційну історію про одного чи кількох українців з інвалідністю або постраждалих від війни. Це можна було зробити у формі літературного твору, коміксу, відеоролика чи креативної презентації.

Юні автори з цим впорались блискуче, надіславши понад 500 цікавих робіт з різних куточків нашої країни, від Донеччини до Закарпаття. Чимало учасників і учасниць конкурсу у графі «проживання» вказали одночасно два міста, бо є внутрішніми переселенцями, більшість з Донеччини, Луганщини та Харківщини. Деякі зазначили рідне місто в Україні, інше за її межами: у Польщі, Німеччині, Чехії. Адже є біженцями, вимушеними емігрантами, які продовжують стежити за культурним життям Батьківщини.

На конкурс надіслали близько 30 робіт з різних міст нашої області. З них у фінал пройшли десять, що стало найбільшою кількістю фіналістів з однієї області!

Деякі діти та молодь народилися і живуть на Дніпропетровщині, інші переїхали сюди після початку війни в 2014 або 2022 роках. А деякі виїхали з регіону та тимчасово мешкають в інших містах чи країнах Європи.

Конкурс був для молоді до 19 років, і серед фіналістів з нашої області — підлітки віком від 13 до 19 років. Також є молодші діти, які хоч і не потрапили до фіналу, але надіслали цікаві роботи в різних номінаціях.

Хто же став фіналістом? І про кого розповідали у своїх творах юні автори?

За концепцією проекту, учасники могли обрати кілька тем. Вони могли написати про людей з інвалідністю, про тих, хто постраждав від війни, або ж про себе, якщо теж належать до цих категорій. Головна умова полягала в тому, щоб твір надихав прикладом того, як люди долають труднощі.

Отже тринадцятирічна Іляна Афім'їна з міста Кривого Рігу написала поезію про відому художницю, режисерку, журналістку МаріаннуСмбатян. А сімнадцятирічна Дар'я Близнюк з Дніпра про музиканта, чемпіона з паратанців та волонтера з Кривого Рогу Івана Замігу. Обидва героя з дитинства пересуваються лише на інвалідних візках, що не заважає їм бути активними і мотивувати інших, у тому числі дітей та молодь.

Двоє фіналісток - цьогорічних випускниць - розповіли про ветеранів війни, які отримали серйозні поранення, але змогли відновитись і продовжують жити повноцінним життям. Так Єлізавета Шевченко, яка приїхала до Дніпра з міста Лиман на Донеччині написала про ветерана АТО, активіста, переможця Ігор Нескорених 2018 року – Віктора Дикого. А Вероніка Токар з Дніпра створила літературну роботута намалювала портрет важкопораненого учасника російсько-української війни з 2015 року Захара Бірюкова з позивним «Беркут». Твори обох авторок Журі відзначило за високий рівень володіння словом. До речі, Вероніка вже є доволі досвідченою літераторкою. У 2021 році в м. Дніпро вийшла її збірка поезій «Гомін серця».

Також вже доволі відомий в своєму регіоні виконавець авторських патріотичних пісень п'ятнадцятирічний Олександр Білоус з Обухівки написав поетичний твір, присвячений підполковнику поліції Олександру Корецькому, який був військовополоненим після захоплення росіянами Маріуполя і дивом залишився живим.

Декілька творів фіналістів з Дніпропетровщини, створених у різних номінаціях, розповідають про війну і переживання війни самими авторами. Ці твори вражають щирістю та емоційністю, а думки недитячою глибиною і, на жаль, болем.

Студентка Крістіна Юрченкоз міста Дніпра, яка отримала іменну стипендію міського голови імені Олександра Поля, у своєму творі «Хто в серці носить УКРАЇНУ…» написала:

«Колись у дитинстві світ здавався мені таким великим, навіть безмежним, нескінченним, і неймовірно добрим. А зараз увесь світ – як маленький томик «Кобзаря», який ти дістаєш з-під завалів зруйнованого будинку. Він брудний, весь у сірому попелу, зі злегка обвугленими сторінками, на яких ховається істина, гірка, усіма забута правда… Не знаю чому, але під час масованих ракетних обстрілів я завжди читаю вірші. І це мене заспокоює. Сьогодні це Шевченко – безсмертний поет моєї багатостраждальної країни.» (Авторське відео по твору К. Юрченко можна переглянути через кюар-код. (зображення)

А чотирнадцятирічна Кіра Бабалік, яка на початку повномасштабної війни приїхала до міста Кам'янське з Донеччини, про свої переживання війни розповіла у поетичних рядках:

«В моїх очах відбилися ті дні,

Коли земля здригалася від болю,

Коли крізь дим і вибухи вогнів

Не втратили відвагу ми і волю…»

Ще одна авторка Вікторія Галівець у своєму творі розповіла, що за свої шістнадцять років через війну двічі втрачала дім – спочатку в Донецьку, потім у Маріуполі, і саме літературна творчість стала важливою для дівчини реабілітацією: «…серед руїн і попелу війни я віднайшла в собі сили жити, ба більше, це надихнуло мене розпочати власний шлях у написанні літературних творів».

Темі війни і постраждалих від війни присвячені і художні твори (комікси) двох фіналістів з Дніпропетровщини - Кирила Слабодяника, 16 років, з міста Зеленодольська та Олександра Кріпака, 18 років, з міста Нікополя, який зараз мешкає в Одесі. Олександр зауважив, що своєю роботою він хоче звернути вагу на такий вид психотерапії у важкі часи, як «усиновлення тварини».

Ці роботи увійшли до збірки «СИЛЬНІ ДУХОМ IN-UA», яка видана лімітованим друкованим накладом, як E-book з текстовими та диджиталізованими аудіо- й відеоматеріалами, а також у вигляді аудіокниги. Електронну та аудіоверсію можна погортати й завантажити на платформі творчої молоді uspikhusuperech.com.ua/konkurs-silni-dukhom/tvorchi-roboti/».