Художественному музею Днепра подарили вампира

Музей продолжает принимать бесценные подарки в честь своего 110-летнего юбилея.

Этот юбилей в Днепре широко отмечали весной. Но весь 2024 год стал временем празднования круглой даты музея и передачи ему подарков известными художниками Днепра и всей Украины.

Очередной подарок никого не оставит равнодушным – музею подарили… вампира.

Об этом в Днепровском Художественном музее сообщили следующее:

«Дніпровський художній музей до своєї 110-ї річниці продовжує приймати безцінні подарунки від митців, а також не припиняє дякувати тим, чиї твори наразі вже експоновані в залах нашого музею.

Робота Олександра Яновича «Регіс» (2022–2023) нікого з відвідувачів виставки не лишила байдужим.

Еміель Регіс – герой фентезі-саги Анджея Саповського «Відьмак», він є вищим вампіром, філософом, інтелектуалом.

Занурюючись у складний і водночас простий світ творчості художника, наближаємося до розуміння, чому саме його хвилював цей химерний образ. Регіс вважав, що «краще без точно сформульованої мети рухатися вперед, ніж без мети стояти на місці, і вже напевно набагато краще, ніж без мети задкувати». Цей, сказати б, афоризм збігається зі світоглядом Олександра Яновича, для якого тільки унікальний творчий шлях і пошук є самодостатньою цінністю.

До речі, постать пана Олександра абсолютно виняткова: до рішення стати художником він був військовим, юристом, займався бізнесом і «зовсім не малював». «А тут захотів щось змінити в житті, спробувати нове. Уперше взяв в руки олівець 17 січня 2012 року», – згадував він. Уроки брав у відомого українського художника Анатолія Фурлета.

Твори сучасних авторів, що є переважно нефігуративними, завжди відкриті до інтерпретацій. Тож імпульсивні, кольорово-розбурхані, кричущі або мовчазні поверхні абстрактних полотен із дивним свіченням, скульптури примар, зміфологізовані образи праптахів і пратварин або візуальні натяки на якісь філософські питання утворюють окремішній космос митця: «світи без людств», «людей без часу», «час без меж»… Як зазначив Борис Буряк, «він з пристрастю реалізовує свої мислеформи засобами, притаманними сучасному актуальному мистецтву».

Олександр Янович (нар. 1966 р.) – один з найкреативніших митців сучасності, який займається живописом, графікою, скульптурою, інсталяцією, словотворчістю; експериментує з різними матеріалами й фактурами. Разом з дружиною Тамарою Янович у 2016 році заснував центр сучасного мистецтва «Білий Світ» у Києві, куди запрошувалися зі своїми проєктами і дніпровські художники: Сергій Алієв-Ковика, Тимофій Строганов, Ірина Мельниченко.

Пан Олександр відомий цілою низкою персональних виставок із такими промовистими назвами: «Zero», «Відрух», «Андський експрес», «Moonwater», «Створення світу», «Початок / Кінець», «Метаморфози», «Створення світу» та інші. Художник заглиблений у самого себе, колірними водоспадами жовтого, ультрамарину, зеленого, червоного, чорного і білого-білого розкладає і знову створює нові світи, заселяє їх незнаними істотами, спогадами, снами, ілюзіями, заглиблюється в морські безодні, виринає і знову шукає «місце під сонцем».

Роботи майстра зберігаються в Національному музеї «Київська картинна галерея», Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, тепер уже – і в Дніпровському художньому музеї, а також у приватних колекціях. Він – учасник і засновник мистецьких проєктів, реалізованих у «Білому Світі»: «Парадний портрет», Міжнародна трієнале малих форм графіки «Інталіо», «Перша Всеукраїнська бієнале левкасу»; «Українські неформальні арт-батли».

В Олександра Яновича є артоб’єкт, або ж скульптура, «Криголам / До Життя». Створений перед великою війною в найкращих традиціях експресіонізму, нині він набуває символічного вітального послання людству. Йди і виборюй право на Життя!

Пане Олександре, дякуємо Вам і сподіваємося на нові зустрічі з Вашими непересічними творами!».