Історія Дніпра: головній лікарні та військовому шпиталю – 225 років

22 травня (11 травня за старим стилем) виповнюється рівно 225 років від дня заснування найстарішого та головного лікувального закладу нашого міста та краю.

Це обласна клінічна лікарня імені Мечникова. Два з лишнім століття тому засновувалася вона як «Катеринославські Богоугодні заклади» і був у ній лише… один лікар.

Міський сайт вирішив розповісти про історію виникнення та перше століття історії лікарні та військового шпиталю.

Скільки назв змінила лікарня імені Мечникова за свою історію? Які функції виконувала лікарня у перші десятиліття? Коли й як збудовано старий головний корпус лікарні? Як і коли лікарня стала військовим шпиталем? Які відомі лікарі пов'язані із лікарнею? Чим славилася Земська лікарня Катеринослава?

На ці питання відповість давній друг Міського сайту, кандидат історичних наук, завідуючий відділом Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького Максим Едуардович КАВУН.

«Богоугодні заклади» - лікарня, аптека та будинок божевільних

«Перша назва лікарні імені Мечникова – «Катеринославські Богоугодні заклади», - розповідає Максим Кавун. - Це сукупна назва медичного комплексу, до складу якого входили лікарня, аптека та будинок божевільних.

Коли та як у Катеринославі виникли «Богоугодні заклади»? Вони були засновані Приказом громадського піклування у 1798 році, 11 травня, у губернському місті Новоросійську (таку офіційну назву мав Катеринослав у 1797-1802 роках). За новим стилем, дата заснування установи – це 22 травня.

Ця дата 11 травня 1798 року вказана у офіційному виданні «Отчет по Екатеринославской Губернской Земской больнице за 1896 год». Особливо зазначалося, що:

«Время основания больницы, богадельни и дома для умалишенных в г. Екатеринославе удалось точно определить, благодаря любезности служащаго в Губернской Земской Управе И.М. Чернявскаго, передавшаго старшему врачу больницы свои выписки из старых дел приказа общественнаго призрения, хранящихся в архиве Губернской Земской Управы».

Один із перших архівних записів про лікарню відноситься до 1799 року:

«в минувшем 798 году, в городе Новороссийске, устроена от приказа богодельня, в коей теперь содержатся престарелые солдаты и другаго звания бедные, несколько сумасшедших и больные и к построению особой больницы в будущее лето приуготовления зделаны».

Варто зазначити, що лікарня в Катеринославі з'явилася лише через 11 років після заснування міста (на правому березі Дніпра). Це було відображенням тенденції повільного розвитку міських структур Катеринослава, передусім, через брак державного фінансування. Взагалі кінець 1790-х років видався «врожайним» на різноманітні міські новації. Скажімо, перший наплавний міст через Дніпро з'явився лише 1796 року. Того ж року у Катеринославі вийшла перша книга.

А ось 1798-й рік запам'ятався жителям Катеринослава, перш за все, появою лікарні. Втім, чи запам'ятався? Судячи з масштабів розвитку лікарні на перших порах, навряд чи сама її поява стала головною міською новиною…

В добу правління Катерини ІІ було створено установи соціального захисту, які називалися «Приказ громадського піклування» («Приказ общественного призрения»). Від слова «призріти», тобто захистити. Приказ надавав позички землевласникам, мав власну ощадну касу. Управління приказу було колегіальним під головуванням губернатора, до його складу входили представники від купецтва, міщанства та селянства тощо.

Приказ здійснював низку соціально-гуманітарних функцій, зокрема, займався також улаштуванням у містах шкіл, «богоугодних закладів», аптек, сирітських притулків. «Богоугодними закладами» називали лікувально-медичні комплекси, до складу яких входили: лікарня, аптека, «будинок для божевільних».

Спочатку у лікарні працював лише один лікар

У першій лікарні Катеринослава спочатку працював лише один лікар.

А ось перший штат лікарні. У 1799 р. у Богоугодних закладах працювали:

«Лекарь титулярный советник Алексей Белицкий – 250 рублей в год.
Помощник надзирателя Максим Шустенков – 75 рублей в год.
Сторож Василий Никитин – 30 рублей в год».

Ось і весь штат.

Перші медичні установи Катеринослава розмістилися на східному схилі Соборної гори, де згідно з генеральними планами мав розміщуватися центр міста. Проте спочатку вони тулилися у дерев'яних, погано пристосованих будиночках. Збереглися дані за 1800 р.:

«В ведении приказа состояли: дом… поступивший из казенного ведомства. В сем доме помещаются, за неокончанием постройки особого дома для больницы, больные престарелые солдаты, нищие и сумасшедшие на иждивении приказа, тоже лекарь, подлекарь, надзиратель и прислужники. Дом для городской больницы. Строение сие плотничною работою кончено, а внутренняя окончится следующей весной».

У 1800 р. до лікарні та богадільні додали ще й «будинок упокори» («смирительный дом»). У 1801 р. в медичних закладах Катеринослава працювали «штаб-лекарь – 1, подлекарь – 1, фельдшер – 1, надзиратель – 1, надзирательница – 1, пристав – 1, сторожей – 2, нищих, больных и сумасшедших – 35 душ».

З цих цифр ми бачимо, що основна функція катеринославських Богоугодних закладів, на початковому етапі їх існування, полягала не стільки в лікуванні хворих, як у наданні соціальної допомоги жебракам, особам похилого віку та божевільним.

Минуло кілька десятків років, але стан медичної справи в Катеринославі все ж залишав бажати кращого. У 1830 р. в Катеринославі працювали «больница на 20 мужеска и 10 женска душ», а також «Дом смирительный» на 35 чоловіків і 15 жінок, «богадельня» на 20 осіб чоловічої та 10 осіб жіночої статі.

Крім того, працювала у місті одна «вольная аптека». Казенних аптек у Катеринославі, через півстоліття після його заснування, все ще не було. У 1830 р. у медичних закладах Катеринослава працювали: «штатных медицинских чиновников» – 9; «вольно-практикующих врачей» – 10; «штатных лекарских учеников» – 15.

Головний корпус лікарні так і не добудували

Жалюгідний стан медичної справи в губернському місті Катеринославі не міг не звернути на себе увагу вищої влади. В епоху імператора Миколи I, у 1834 р., було розроблено проект величного ансамблю «Богоугодных заведений екатеринославского Приказа общественного призрения».

Автором проекту комплексу був архітектор Сергій Іванович Грязнов – вихованець Санкт-Петербурзької академії мистецтв (закінчив академію 1818 року). Генеральний план Катеринослава 1834 р. передбачав виділити в південно-східній частині Соборної площі цілі «Кварталы для Богоугодных заведений». Тут законодавчо закріпили розміщення губернських органів медичного обслуговування населення, які з’явилися в Катеринославі 1798 року.

Проект Богоугодних закладів, розроблений С.І. Грязновим, передбачав архітектурний ансамбль із чотирьох корпусів: два великі триповерхові та два бічні двоповерхові. Усі будівлі спроектовані у стилі «миколаївського ампіру» (пізній класицизм із максимально стриманим декором). На Соборну площу мали виходити фасадом три корпуси – один головний і два бічні. Ще один корпус розташовувався на південний схід від головного. З боку Соборної площі ансамбль мала оточувати вишукана ампірна огорожа з воротами, обрамленими двома вежами. У нішах першого поверху веж мали знаходитись статуї.

Доля розпорядилася так, що цей розкішний ампірний проект Богоугодних закладів повторив долю багатьох містобудівних ініціатив у ранньому Катеринославі. Ансамбль вдалося побудувати, але у набагато скороченому масштабі: лише великий головний корпус (пл. Соборна, 14) та два малі бічні корпуси, які збереглися до наших днів.

Збудовані корпуси Богоугодних закладів сформували у 1840-х роках першу з сторін прямокутника Соборної площі. Точна дата зведення комплексу Богоугодних закладів досі невідома. Найімовірніша дата спорудження: 1837-1845 роки. Результат вийшов не вражаючий, але загалом гідний. Головний корпус – розгорнута на площу довга штукатурена триповерхова будівля з цегли. Центральну частину завершує великий трикутний фронтон. Перший поверх будівлі оброблений рустовкою.

Головна інтрига будівлі: у проекті С.І. Грязнова мав з'явитися величезний портик на головному фасаді, а в результаті його немає. Вірогідно, на грандіозний проект забракло бюджетних коштів. Навряд чи будівлю можна назвати шедевром. Водночас споруда відмінно передає дух епохи – відчувається столичний масштаб, і водночас замкнутість, холодність та консерватизм.

Архітектор став… пацієнтом лікарні

В історії будинків Богоугодних закладів є трагічний сюжет. Архітектор ампірного ансамблю – Сергій Іванович Грязнов згодом… збожеволів і був поміщений сюди ж. Ймовірно, архітектор не витримав двадцятирічних поневірянь з реалізацією своїх проектів.

Після відносної невдачі з будівництвом лікарні, далі Грязнова спіткала ще одна невдача. Другим «провінційним шедевром» Грязнова мала стати чоловіча гімназія. Проект гімназії та благородного пансіону було затверджено у 1843 р., але будівництво також не здійснилося. У 1850 р. місцева влада урізала проект.

Не витримавши всього цього, Грязнов 10 вересня 1850 р. захворів на розумовий розлад. В результаті, він був поміщений у ним же спроектовані Богоугодні заклади. Лікар повідомляв:

«…архитектор титулярный советник Грязнов с 10-го сентября сего года страдает меланхолиею, болезнь его продолжительна и по роду недуга исполнять лежащую на нем обязанность по службе на будущее время не может».

Відзначимо, що гімназію збудували теж пізніше, лише 1858–1861 рр., і зі значними порушеннями (пл. Соборна, 2). Архітектор Грязнов, цілком вірогідно, закінчив своє життя в «будинку для божевільних» у спроектованих ним самим Богоугодних закладах.

У середині ХІХ століття в лікарні було 300 місць

Завдяки побудові спеціального комплексу для Богоугодних закладів, медична справа в Катеринославі серйозно просунулась уперед. У 1852 р. Богоугодні заклади являли таку картину: губернська лікарня на 200 ліжок, в якій за рік лікувався 2431 хворий, «дом умалишенных» на 40 ліжок, в якому за рік перебували 67 осіб, богадільня на 42 місця та «смирительный дом» на 18 місць. Як бачимо, всього в «заведениях» було вже 300 ліжок для всіх категорій осіб. Помітно й те, що власне лікарня та лікувальні завдання вийшли на перший план.

Перед фасадом головного корпусу, що виходив на Соборну площу, у цей період було розбито прекрасний сквер, який нагадував швидше маленький ботанічний сад. Виявляється, його засновником став губернатор (1847-1857) Андрій Фабр, той самий, який насадив знаменитий Фабрівський бульвар на проспекті й заснував музей.

Відомий історик Аполлон Скальковський присвятив цьому скверу цілий абзац:

«Екатеринослав может похвалиться двумя новыми садовыми заведениями, которыми он обязан своему губернатору, тайн[ому] сов[етнику] А.Я. Фабру. Это во-первых: бульвар, разведенный на безмерной улице, ведущей от верхнего городского сада до горы… Во-вторых: цветник на дворе нового здания богоугодных заведений, занимающий все пространство его фасада и устроенный в виде настоящего ковра из всех возможных однолетних растений, могущих выдержать наш климат. Там мы насчитали 31 сорт растений в 102 видах и все это цвело (в августе 1852 года) так живо, так роскошно, что нельзя было не любоваться столь великолепным зрелищем и не благодарить виновника столь искусснаго и полезнаго предприятия».

Головний військовий шпиталь міста та краю

Новозбудований комплекс Богоугодних закладів на Соборній площі відіграв дуже значну роль у житті Катеринослава під час Кримської війни 1853–1856 років. Кримська (Східна) війна, у якій противниками виступали Російська імперія, з одного боку, і Туреччина, Англія, Франція, Сардинія, з іншого, почалася 1853 р. Найбільш кровопролитним епізодом стала оборона Севастополя, що тривала 349 днів (13 (25) вересня 1854 р. – 27 серпня (8 вересня) 1855 р. ).

Під час Кримської війни Катеринослав – перше велике губернське місто на північ від Кримського півострова – став стратегічно важливим тиловим центром. Війна зіграла неоднозначну, навіть частково позитивну роль життя міста, порушивши його «сонное состояние» (за висловлюваннями сучасників).

За особистою пропозицією великого хірурга Миколи Івановича Пирогова (1810–1881), Катеринослав був затверджений головним центром тилових військових шпиталів на час бойових дій. М.І. Пирогов особисто відвідав Катеринослав у 1854, 1855 та 1859 роках. Він інспектував стан шпиталів, і, насамперед, головного шпиталю в будівлях Богоугодних закладів.

Відповідно до розпорядження катеринославського цивільного губернатора А.Я. Фабра в Катеринославі та інших містах губернії (Олександровськ, Павлоград, Нікополь) було влаштовано численні шпиталі для поранених солдатів і військовополонених. Як писав сам А.Я. Фабр:

«Лучшие дома, как обывательские, так общественные и казенные в городах Екатеринославе, Александровске, Павлограде и местечке Никополе, были отведены под военновременные госпитали».

У Катеринославі під шпиталі пристосували дві найбільші представницькі будівлі: будинок дворянського зібрання (колишній палац князя Потьомкіна) та «Богоугодні заклади». Спеціально облаштували також тимчасові лазарети. Загалом у місті діяло 23 госпіталі.

Необхідно було терміново налагодити медичну систему Катеринослава та створити належну інфраструктуру для прийому поранених та хворих. Адже у першій половині ХІХ ст. стан медичного обслуговування у місті залишав бажати кращого. На перший план вийшла діяльність окремих ентузіастів.

Павло Бойченко – головний лікар першого військового шпиталю

В авангарді цієї роботи стали саме Богоугодні заклади та їх головний лікар – П.Н. Бойченко. З 1842 р. в катеринославських «Богоугодних закладах» працював лікар Павло Никифорович Бойченко (1813–1884). Він закінчив Харківський університет у 1835 році. У 1849 став старшим лікарем лікарні. Під час Кримської війни Бойченко став завідувачем одночасно усіх лікарень Катеринослава, які приймали поранених. Під керівництвом П.Н. Бойченка знаходилось всього по 6-8 ординаторів.

За особливі заслуги П.Н. Бойченка було нагороджено орденом св. Станіслава ІІІ ступеня. У подальшому П.Н. Бойченко брав активну участь у боротьбі з холерою у червні – липні 1866 р., і дослужився до керівника медичної служби всієї Катеринославщини. У 1870 р. П.Н. Бойченка було призначено також керівником новоствореної Фельдшерської школи – першого медичного навчального закладу міста, яка знаходилася також на території колишніх богоугодних закладів.

«Не нарушая истины и без преувеличения, можно сказать, что в 40-х – 80-х годах в Екатеринославе все – от высшаго представителя власти до последняго бедняка, до самаго жалкаго нищего – знали доктора Бойченко, и теперь, без сомнения, с признательностию вспоминают о нем» – зазначав старожил Катеринослава Микола Риндовський у 1887 році.

Земська лікарня – головний медичний заклад краю

Після подій Кримської війни Богоугодні заклади суттєво зміцніли свою матеріальну базу та перетворилися на Губернську лікарню. У 1863 р. в Катеринославі працювали вже 5 лікувальних закладів, зокрема губернська лікарня. Таку назву отримали колишні «Богоугодні заклади».

У 1864 р. у Російській імперії провели земську реформу – утворили губернські земські органи управління. Перше засідання катеринославського земства відбулося у вересні 1866 р. А 15 березня 1867 р. катеринославське губернське земство взяло під свою опіку першу губернську лікарню на Соборній площі. Саме тоді до назви губернської лікарні додалося слово «земська». Абревіатура «ЕГЗБ» («Екатеринославская губернская земская больница») була загальновідома. У Дніпропетровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького збереглася низка предметів із такою абревіатурою: є навіть фаянсова тарілка з монограмою «ЕГЗБ».

Губернська земська лікарня на початку XX століття перетворилася на найбільший лікувальний комплекс Катеринославської губернії. На початку XX ст. на східному боці Соборної площі сформувався величезний комплекс будівель лікарні, у якому налічувалося близько 40 лікарняних та господарських корпусів.

Суттєво удосконалилася структура лікарні та види послуг населенню. Почали працювати пологове відділення, офтальмологічне відділення, гінекологічне та жіноче венерологічне відділення, притулок для дітей-сиріт, рентген-відділення та психіатричне відділення (надалі виділилося в окрему Ігренську лікарню).

Земська лікарня в цей час стала важливим освітнім центром. У 1870 році при лікарні на її території було відкрито Земську фельдшерську школу – перший спеціальний медичний навчальний заклад, яка випускала близько 20 фельдшерів щорічно. Сьогодні це найстаріший медичний заклад освіти регіону – 1-й базовий медичний коледж.

У цей період «фасадом» лікарні залишалися головний і бічні корпуси, що виходили на Соборну площу, відкриті в 1845 році. На північний схід від них височіла водонапірна вежа, побудована в 1903 р. при будівництві водопроводу лікарні (на жаль, ця вежа не збереглася).

У XX столітті лікарня постійно розвивалася, розширювався штат співробітників, засновувалися нові відділення, будувалися нові корпуси. У 1916 році в Катеринославі було засновано другий виш – Вищі жіночі курси, який у 1918 році дав заснування медичному інституту, а нині медичному університету. Курси діяли насамперед на базі земської лікарні. На її ж основі працювали та працюють кафедри медінституту (нині медичного університету). 1940 року в лікарні нараховувалось вже 840 ліжок.

У 1945 році тоді вже обласній клінічній лікарні було надано ім'я великого лікаря, лауреата Нобелівської премії І.І. Мечникова (до 100-річчя від дня його народження). З 1975 року вхід до лікарні прикрашає пам'ятник І.І. Мечникову (скульптори Г. Левчук, С. Огій, архітектор П. Нірінберг).

Хоча, якщо уважно проаналізувати питання найменування, то нашій лікарні краще підійшло б ім’я великого хірурга Миколи Пирогова, який тричі її відвідував та фактично взяв велику безпосередню участь у розвитку лікувального комплексу.

Під час Другої Світової війни на базі лікарні було організовано евакогоспіталь № 3582. Також тут діяла підпільна група, яка рятувала десятки поранених воїнів. У 1995 році з боку проспекту біля лікувального корпусу було встановлено пам'ятник медикам-героям періоду війни.

У 1960-1980-х роках на території комплексу лікарні проводилося нове масштабне будівництво. Зокрема, у 1971 році була побудована поліклініка, у 1972 році хірургічний корпус, у 1976 році – адміністративний корпус із гуртожитком та пансіонатом. У 1995 році, вже в період Незалежності України, було урочисто відкрито новий гігантський хірургічний корпус, який став архітектурною домінантою цього району.

З 1986 до 2011 року головним лікарем лікарні імені Мечникова був відомий діяч на ниві охорони здоров’я В.О. Павлов. Наразі лікарню очолює С.А. Риженко.

Сьогодні обласна клінічна лікарня імені Мечникова – провідний лікувальний заклад нашої області. Це організаційно-методичний центр для лікарень міст та районів Дніпропетровщини. Водночас лікарня – це й науково-практична база для 13-ти кафедр медичного університету.

Старий головний корпус пам’ятає перший військовий шпиталь

В останні десятиліття отримав друге життя й старий головний корпус лікарні. Будинки Богоугодних закладів Катеринослава за радянських часів набули статусу пам'ятника архітектури та зберегли зовнішній вигляд. Щоправда, у 1960-ті роки. всі три корпуси були облицьовані модною тоді керамічною плиткою. При цьому прибрали частину архітектурних елементів та значно погіршили естетику будівель.

У 2003-2005 роках відбулася капітальна реставрація головного корпусу Богоугодних закладів. Фасади та декор будівлі були відновлені у максимально наближеному до первісного вигляді. На даху відновили купол домової церкви та декілька фігурних труб-димарів. У фронтоні портика головного фасаду розташували герб Катеринославської губернії (зразка 1878 р.).

Фасад головного корпусу звільнили від масиву рослинності, що його закривав раніше від площі. Сквер перед корпусом був наново упорядкований, висаджено нові породи рослин, зокрема, туї. Прибрали стару типову огорожу біля корпусу та встановили нову, меншу за розмірами та висотою, але в оригінальному стилі «модерн». Завдяки реконструкції головний корпус Богоугодних закладів органічно влився у простір Соборної площі.

На головному фасаді корпусу встановили п'ять меморіальних дощок, які розповідають про головні події у житті цієї історичної будівлі. Спеціальна дошка присвячена великому хірургу М.І. Пирогову:

«Микола Іванович Пирогов.
13 (25) листопада 1810 р. 23 листопада (5 грудня) 1881 р.
У цій будівлі під час Кримської війни 1854-1856 рр. за ініціативою видатного хірурга М.І. Пирогова було розвернуто тиловий шпиталь.
Пам’ятна дошка встановлена на честь 200-річчя з дня народження великого вченого».

Двом бічним корпусам Богоугодних закладів пощастило набагато менше – їх поки що не реставрували зовсім. Хоча, якщо судити за зовнішнім виглядом, будівлі дуже цього потребують. Більшість городян не підозрюють, що це будівлі середини XIX століття, адже виглядають вони, як типові «хрущовки» 1960-х рр.

Корпуси Богоугодних закладів входять до десятки найстаріших будівель Дніпра та є свідками його бурхливої, у тому числі військової, історії. Вони одні з небагатьох у нашому місті, які ніколи не змінювали свого призначення! Цим будинкам уже майже 180 років.

Від лікарні з одним лікарем та десятком ліжок – до головної лікарні та військового шпиталю краю. Такий шлях пройшли «Богоугодні заклади», які виникли 225 років тому, які згодом стали губернською земською лікарнею, а у ХХ столітті перетворилися на обласну клінічну лікарню імені Мечникова», - завершає Максим Кавун.