У цьому театрі відбулась прем’єра вистави «Я норм» про трагічні події у місті Буча.
Про цю прем’єру Міському сайту люб’язно розповіли у Театрі Лесі Українки наступне:
Першими глядачами вистави стали учні старших класів місцевих шкіл, а саму виставу показали в укритті, що додало постановці особливої трагічної атмосфери.
Вистава «Я Норм» поставлена молодим режисером Артуром Прокоп’євим за п'єсою української драматургині Ніни Захоженко.
Герої цієї драматичної історії - четверо 17-річних підлітків: двоє хлопців і двоє дівчат. Вони живуть у Бучі, навчаються у школі, разом проводять час, мріють про те чим будуть займатись далі та спілкуються у чаті.
Але 24 лютого в їх життя вривається війна… Що відбувається в їх головах в ці дні? Про що вони говорять, що пишуть один одному в чатах? Що їм доведеться пережити та чим для кожного з них закінчиться російська окупація рідного міста? Саме про це йдеться у виставі.
Режисер вистави Артур Прокоп’єв зустрів війну у Білій Церкві, де на той час працював у театрі ім. Саксаганського.
- З початком війни, я дуже хотів бути чимось корисним, - розказує режисер вистави Артур Прокоп’єв. - Але, наприклад, задонатити гроші на ЗСУ, коли не має роботи, дуже важко. Хоча ми примудрялися і це робити. Ми збирали й вантажили речі для постраждалих у Бучі, возили їжу звірам у наш зоопарк. Але я розумів, що цього мало. А потім мені до рук потрапила скорочена версія цієї п’єси. Я прочитав її й подумав, що це саме те, що я зараз хочу робити. Більш того, якщо я режисер, то я повинен це робити. Бо це моя професія. Після цього зв’язався з Ніною Захоженко, вона вислала мені повну версію, і після того, як її також прочитав, то зрозумів, наскільки це сильна річ. Ми з акторами хотіли зробити за цією п’єсою виставу і поїхати показати її на Заході України та десь у Європі, щоб там побачили, що довелося пережити мешканцям Бучі, й одночасно заробити гроші, які можна було б передати ЗСУ. Але тоді з певних причин у нас не вийшло. І коли я прийшов працювати до Театру ім. Лесі Українки у Кам’янському, то одразу сказав, що є ось така ідея, є такий матеріал. У керівництві театру ідею підтримали й ми почали працювати над виставою. Спочатку у нас були перформативні читання п’єси на які запрошувались старшокласники. А потім ці читання поступово переросли у повноцінну виставу.
Перформативні читання і показ вже готової вистави у театрі ім. Лесі Українки наразі проводяться в укритті, яке обладнано під будівлею Нової сцени Театру ім. Лесі Українки. Завдяки цьому глядачі, а це здебільшого підлітки – ровесники героїв вистави, немовби поринають в атмосферу тих трагічних подій, які були описані Ніною Захоженко у своїй п’єсі. У театрі відзначають, що вистава викликає у глядачів дуже сильні емоції, а в деяких моментах на їх очі навіть набігають сльози.
- Той меседж, який ми хочемо цією виставою надіслати глядачам, він до них доходить. Я, коли дивлюсь цю виставу, то стою у кінці залу біля самих дверей і чую, що хтось починає хлюпати носом. А після вистави глядачі підходять до акторів і обіймають їх. Це не просто зворушлива, це найвища оцінка нашої роботи, - зазначає Артур Прокоп’єв.
Зараз з урахуванням того інтересу, який викликає вистава «Я норм» у глядачів, у Театрі ім. Лесі Українки планують перенести її на велику сцену і показати 24 лютого у річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Світлини надані Театром Лесі Українки.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |