Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
вт, 16 апреля 2024
13:29

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Дніпровська журналістка написала книгу про те, як українці спільно захищають свою землю від рашистів

|«« «« »» »»|

Книга відомої журналістки з Дніпра Анфіси Букреєвої-Стефко присвячена всім тим людям, які не залишаються осторонь війни, допомагаючи нашим захисникам та Україні.

Восьмий місяць в Україні триває жорстока війна. За цей час творчі люди найрізноманітніших професій – художники та співаки, актори та письменники, – своєю головною темою зробили нашу боротьбу з рашистськими окупантами. Про те, як війна вплинула на творчість дніпрян, Міський сайт регулярно розповідає.

Темі війни та нашого спільного протистояння ворогові присвячено і книгу відомої журналістки з Дніпра Анфіси Букреєвої-Стефко «Весна розбудить Україну».

Нині Анфіса – писар Січеславського крайового січевого козацького товариства «Кодакська Січ».

Для неї ця книга – письменницький дебют.

Ось яку передмову до книги зробив Василь Марсюк, член Спілки письменників України з 1974 року:

«СПІВАЧКА КОЗАЦТВА.

Почнемо з парадоксу. Поетична творчість Анфіси Букреєвої-Стефко оригінальна своєю неоригінальністю, а також відсутністю бажання це змінити. На більшості її віршів помітний вплив коломийкового стилю віршування, вплив народно-пісенної творчості, а то й мотивів Тараса Шевченка.

Увага авторки зосереджена на нещасній долі України, на її боротьбі за волю, вона оспівує колишню козацьку вольницю, її героїв, а також місця з ними пов’язані: дніпровські пороги, степові байраки, козацькі могили. Вочевидь, тут відчутний на неї вплив сучасного козацького руху (звісно, більше формального), адже Анфіса є полковим писарем одного із таких козацьких осередків у місті Дніпрі. Якраз цим її творчість цікава, і дана її книжка буде близька нашим воїнам і всім людям, які тепер захищають Україну від московського ворога.

Вітаю авторку-патріотку!».

В ексклюзивному інтерв'ю Міському сайту Анфіса Букреєва-Стефко розповіла про роботу над цією книгою та її особливості.

- Як створювалася ця книга? Що спонукало до її написання?

- Це перша моя книга. Не так моя книга, як тих людей¸ які на неї зібрали кошти усією Україною. Саме вони мене надихають на вірші та на боротьбу за нашу землю. На боротьбу через слово за її велич і красу, боротьбу за право бути вільними і почуватися вільними на своїй землі. За право бути Українцями – великою нацією героїв, нащадками сміливих скіфів, козаків, - а не рабами! Це право того варте! Бо ж у ньому і є перемога добра, верховенство божої істини – не важливо, у якого бога ви вірите. Бо правдивий бог повинен нести закони добра і людяності, а його слово має торкатися сердець і душ, живлячи їх та очищуючи, мов на сповіді. Сподіваюся, і ця збірка віршів торкнеться сердець і зверне людей до істини і волі.

- Як у вашому житті з’явилося віршування?

- Вірші не складні, створені людиною, яка не є фаховим поетом чи письменником. Віршувати ніде не вчилася, а лише за покликанням долі, тривало працювала журналістом. З дитинства я полюбляла слухати народні пісні та співанки, легенди, байки і оце все якось так одного разу мов вирвалося з серця і вилилося на папері. Так, були і російськомовні вірші. Але і в них бриніло головне – любов до природи і рідної землі.

- Коли ви остаточно перейшли на українську мову?

- З тридцяти років віку принципово пишу українською, бо з подорожі Карпатами стало щось з душею, те що буває стається, коли вертаєш додому. Хтось скаже що то уява, вплив фантазії, молоді емоції, але я відчуваю що то був час пробудження в мені українського духу, який до того тривало дрімав. Той дух народної пісні, народного слова, волі козацької, живить душу. Бо він сповнений любові до України, тої любові, що б’ється у серці ніби сплячих нині, але нескорених Дніпрових порогів, що перетнули велике Дніпро у землях придніпровських Лук, та досі є охоронцями нашими. Оті пороги ще загомонять! До них також закликають мої вірші. До пробудження порогів, Зеленого лугу, козацького, відновлення величі душі України - Карпат. Дякую усім друзям, що підтримали мене у виданні книги і тим, хто цю книгу прочитає. Борімося! Поборемо! НОВА КВІТУЧА ВЕСНА РОЗБУДИТЬ НАЗАВЖДИ УКРАЇНСЬКУ УКРАЇНУ!

- У книзі – досить різні за тематикою розділи…

- Так, це і вірші піснені, і патріотичні, закличні до боротьби. Намагаюся описати стан справ нині. Є також гуморески та вірші для діточок. Багато нот на мої вірші, ноти створив композитор Олександр Соколов, що колись працював у знаменитій Смерічці.

- Як вас доля звела з цим композитором та Василем Марсюком, який зробив чудову передмову до книги?

- Марсюк - то поет, що разом з Володимом Івасюком працював. Його знаменитий хіт – «Балада про дві скрипки». Доля мене звела з паном Марсюком кілька років тому, і ми, якщо так можна казати , стали добрими друзями.

А з паном Соколовим нас звела взагалі містична історія… Ось тут описано, як народилася наша перша пісня , що була присвячена творцю Червоної рути:

«У 2018 році журналістка Анфіса Букреєва-Стефко мала їхати у справах до Львова. Поїздка випадала на 22 травня. Перед поїздкою вона вирішила довідатися, які цікаві події відбуватимуться у Львові у цей день. Знала, що це день перепоховання Тараса Шевченка, але коли довідалася, що це ще й день поховання Володимира Івасюка — це якось вразило. Анфіса давно цікавиться родиною Івасюків. Передусім Михайлом Івасюком, якого дуже шанує як людину творчу й високоінтелігентну. Тож дізнавшись, що її одноденна подорож збігається з днем поховання Володимира Івасюка, Анфісі прийшла думка написати вірш, який був би присвячений родині Івасюків, й, зокрема, Володимиру Івасюку. А ще і тим героям сьогодення, які, як і Володимир Івасюк, ціною свого життя й великого патріотизму виборюють нам майбутнє на Сході. Щоби все поєдналося у вірші — початок ходи Незалежної України, отой шлях музики, пісенний шлях… І наша Боротьба нині. Хай кривава, але Переможна.

Вірш народився швидко. І цьому допомогли пісні та музика Володимира Івасюка, які налаштовували на емоційний склад. Образ «Старого друга» — музичного інструмента — героя пісні, який грає, про який мовиться у тексті — то образ навіяний випадковою світлиною старого роялю з Інтернет. Такий собі старий музичний інструмент, пожовклі клавіші, ще й пилом присипаний, павутинням… Жахає, коли музичний інструмент вмирає, у занедбаному стані. А цей мов голос мав… Здавалося, попри старість і занепад, він ще грає. Й так, що за душу бере. Отак за якусь годину народився вірш. Але вірш без музики — не повноцінний.

Перед поїздкою до Львова Анфіса опублікувала його на своїй сторінці у Facebook та розіслала друзям. Без сподівання, що він когось привабить. З’їздила у Львів, побувала на могилі Володимира Івасюка. А як повернулася — зі здивуванням знайшла у себе допис: «Зробив пісню на ваші вірші».

Це був композитор Олександр Соколов, який у молоді роки мешкав у Львові та працював музикантом у ансамблі «Смерічка». Цей день 24 травня став знаменним для Анфіси Букреєвої-Стефко, бо після цієї пісні у співпраці з паном Олександром з’явилися ще роботи.

Олександр Соколов — талановита людина й гарний композитор і співак. Він сам заспівав і записав пісню — дуже чутливо співає! Автори будуть раді, якщо родина Івасюків прийме пісню «Старий друже», бо ж пам’ять не повинна обмежуватися минулим. Людина жива доти, доки її пам’ятають й доки народжується щось нове, що пов’язане з її життям, її шляхом. Це нове має спонукати до роздумів і змін наступні покоління. Тож сподіваємося, ще будуть нові пісні й нові шляхи у Карпати приведуть наші душі!

Вірш «Старий друже» також увійшов у книгу.

Серед інших, до книги увійшов вірш «ПРИЙДИ ДО МЕНЕ СПОГАДОМ У СНІ». Прослухати авторську версію читання цього вірша можна тут.

- Де можна отримати вашу книгу у Дніпрі?

- Книги роздаю, поки є. Звертатися можна через мою сторінку у Фейсбуці. Але наклад невеликий - 500 примірників. Тож збираю паралельно на додатковий наклад. Бо питають вчителі, музиканти.

- Які у вас найближчі творчі плани?

- Щодо нової книги думаю. Бо ще й легенди та казки пишу. Працюю над книгою про нашу нескорену душу. Її диво.

- Дякуємо вам! Успіхів, миру, наснаги!

Gorod.dp.ua на Facebook.

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
50
лет просуществовала газета Днепр вечерний в бумажном формате

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте