Днепровских архитекторов избрали в Совет урбанистов Украины

Новый орган создан при Национальном союзе архитекторов Украины.

Вчера в Киеве состоялся Пленум НСАУ. На нем были утверждены Положение Совета Ассоциации пространственных планировщиков (Совет урбанистов), а также его состав. В него вошли два архитектора из Днепра – Игорь Саенко и Валерия Шаурина.

Мы поинтересовались у Игоря Саенко: чем займется новый орган Союза архитекторов?

Он рассказал Городскому сайту следующее:

«Схожа структура існує у Європі - Європейська Рада планування територій та Рада урбаністів (European Council of Spatial Planners - Conseil europeen urbanistes ( ECTP - CEU)).

Наша Рада урбаністів створена як аналог цієї структури. У майбутньому з’явиться можливість отримувати консультативну допомогу європейських колег та гранти цієї організації для відбудови та розвитку України. Новий орган об’єднає спеціалістів сумісних спеціальностей – дизайнерів, землеупорядників, соціологів та інших».

В целом о роли урбанистики в развитии нашей страны и города специалисты пишут следующее:

«Cучасна система територіального планування в Україні розвивається дедалі більше згідно з вимогами Європейського Союзу. Відбувається переорієнтація на забезпечення соціальної єдності, більш  чітке розмежування повноважень та відповідальності державних органів, органів місцевого самоврядування.

При цьому зростає роль територіального планування як ефективного інструменту інтеграції на конкретних територіях не тільки місцевих, регіональних та загальнодержавних інтересів, а й різноманітних секторальних інтересів, обґрунтованого визначення перспектив їх збалансованого розвитку. Сучасний світ демонструє зростання ролі простору у суспільному розвитку. Це обумовлюється тим, що простір розглядається не просто як пасивне вмістилище різних видів діяльності, а як складна біо-соціо-економічна система, яка завдяки своїм диференційованим особливостям активно впливає на вибір рішень щодо напрямів та інтенсивності використання простору.

Рішення, важливі для просторового розвитку, мають спиратися на поліцентричну модель розвитку як на європейському, так і на національному та регіональному рівнях. Це означає необхідність підвищення привабливості як столичних агломерацій та “міст-воріт”, так і структурно слабких регіонів. Це особливо важливо у тих випадках, коли йдеться про старі промислові райони. Для досягнення цієї мети регіональні та місцеві органи влади мають прагнути реалізувати програми просторового розвитку, що в свою чергу вимагає наявності демократичних легітимних територіальних органів влади, високих стандартів у діяльності адміністративних органів і практичної спрямованості політики, а також активної участі громадян і громадських організацій у плануванні просторового розвитку територій.

Для досягнення цілей поліцентричного розвитку європейської структури поселень на доповнення до зміцнення економічного потенціалу пропонуються такі заходи:

– розроблення стратегій, адаптованих до місцевих умов і спрямованих на подолання ефектів економічної реструктуризації;

– контроль над розростанням урбанізованих територій (розростання міст): обмеження тенденцій розвитку передмість шляхом збільшення відведених в містах ділянок під забудову, ліквідація просторових розривів, використання ощадливих методів просторового будівництва, розвиток забудови поблизу транспортних вузлів та залізничних станцій, забезпечення розвитку в межах міських населених пунктів та підвищення якості житлових умов і комунальних послуг у міських районах, що включає збереження існуючих екосистем і створення нових зелених смуг і біотопів;

– відродження депресивних сусідніх територій та поєднання функцій і соціальних груп у міських районах, зокрема у великих містах, де зростають соціально виняткові зони;

– дбайливе управління міськими екосистемами, зокрема, тими, що пов’язані з відкритими й зеленими територіями, водою, енергією, відходами, шумом;

– розвиток громадського транспорту, водночас ефективного й екологічно безпечного, орієнтованого на досягнення сталої мобільності;

– створення органів планування, діяльність яких виходить за межі окремих міст і громад, з метою координації планування та реалізації заходів просторового планування;

– збереження та збільшення культурної спадщини;– розвиток мережі малих і середніх міст».