Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
чт, 21 ноября 2024
18:40

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Фонди бібліотек Дніпра порожніють на очах

|«« «« »» »»|

Вкотре бібліотечні фонди та полки стають заручниками політичної ситуації та нових законів.

Попри стереотипи, бібліотеки Дніпра не перетворилися на заповідні території для одиниць обраних. До них, як і раніше, з цікавістю ходять тисячі жителів Дніпра та вимушених переселенців.

Багато в чому такому інтересу сприяє й те, що керівники багатьох бібліотек успішно використовують нові, сучасні та цікаві форми роботи з відвідувачами. Це приваблює в бібліотеки нових відвідувачів різного віку.

Друга хвиля «оптимізації»

Тому кілька років тому величезний резонанс у Дніпрі викликала «оптимізація» бібліотек, про що детально розповідав Міський сайт.

Але, як свідчить відома приказка, «собака гавкає, караван йде». Попри обурення багатьох ЗМІ та городян, караван оптимізації залізним колесом пройшовся багатьма бібліотеками міста.

Не встигли вони пережити це нововведення, як прийшло наступне, викликане страшною війною з росією та пов'язаними з цим новими законами. А саме – бібліотеки зобов'язали вилучити із фондів та полиць твори російських письменників.

Логічно та психологічно ці закони цілком виправдані. Переважній більшості українців зараз хочеться відмежуватися від усього, що пов'язане із країною-агресором. Зараз ми не обговорюватимемо цю тему…

Є декілька «але»

Але щодо бібліотек вона мала непрості наслідки.

По-перше, полки та фонди бібліотек після цього катастрофічно спорожніли.

По-друге, заповнити цю порожнечу новими українськими чи європейськими книгами неможливо – їх просто нема.

Є, пардон, і по-третє, із соціально-політичним забарвленням, без якого зараз нікуди не подітися.

Дніпро став другим будинком для тисяч вимушених переселенців із зони бойових дій. Безліч цих людей рашистська пропаганда через тіло та радіочастоти промивала мізки фейками про те, що в Україні націоналісти нібито знищують усе, що пов'язано зі світовою культурою. Тепер ці люди, вимушено потрапивши до Дніпра, мимоволі бачать підтвердження цих брехливих тез.

У складній ситуації намагався розібратися відомий журналіст Дніпра Григорій Глоба. Він давно та системно висвітлює тему розвитку міських бібліотек.

Підсумки своїх досліджень Григорій Глоба люб'язно надав Міському сайту.

«Дівчата перестаралися»: що відбувається з російськими книгами у бібліотеках Дніпра?

Григорій Глоба розповідає наступне:

«Читачка центральної міської бібліотеки Ольга Медведєва нещодавно повернулася з евакуації, тому зміни на книжкових полицях виявилися для неї несподіванкою:

- Я завжди брала для мами жіночі романи про кохання, їй це цікаво. Хотіла взяти знову, щоб мама відволіклася від поточних подій - і полиця з ними зараз повністю порожня, там нічого не залишилося! І в інших шафах схожа ситуація – прибрали майже всю літературу російською, стоїть порожня зала! Все розумію, але чим їм любовні романи не догодили?

Спочатку, чесно кажучи, ми вирішили, що панночка перебільшує - в жодному з нормативних актів не було мови про вилучення всієї літератури російською. І на полицях найближчої бібліотеки на Воронцівці, з якої ми розпочали перевірку, жодних приводів для занепокоєння помітно не було.

– Є рекомендації Мінкульту – список авторів та видавництв, які підтримали агресію проти України, – пояснюють співробітники. – Але це сучасні російські автори та книги останніх років, які до нас і так майже не надходили – тож ніякого масового списання не буде.

Індекс заборонених книг

Таких списків в Україні три.

Мінінстерство культури та інформаційної політики веде список письменників та артистів, які становлять загрозу нацбезпеці.

Держкомтелерадіо веде список книг, заборонених до ввезення в Україну (список 333).

Офіс президента накладає санкції на книжкові видавництва, що означає заборону всієї їхньої продукції.

"Заборонені" списки - на кілька аркушів, але відомих чи просто відомих авторів у них можна перерахувати на пальцях. Проблему для читача обіцяють лише санкції проти видавництва «Ексмо» – будучи майже монополістом над ринком художньої літератури РФ, воно підвело під заборону дуже багато видань російської та зарубіжної класики.

Але у центральній бібліотеці на вул. Воскресенського відвідувачів дійсно зустрічають незаймані стелажі та сумні бібліотекарі. Після нехитрого огляду спорожнілих полиць стає зрозуміло, що зникла майже вся література, видана в РФ починаючи з 1991 року - включаючи дитячі книжки Успенського про Крокодила Гену, "Казки на ніч малюкам", згадані жіночі романи та книги європейських авторів, випущених "не тим" видавництвом.

- Чи можете дати казки Крапівіна? – навскідку згадую автора, який точно є у фондах ЦМЛ і відсутній у «забороненому» списку Мінкульту.

- Ні! Не маємо права! – лякаються бабусі за стійкою.
- А чому?
– У нас є наказ!
- А чи можна його побачити?
- Ні! Він у завідувачки!
- А завідувачка?
- А завідувачки нема!

Офіційно

- Чому у відділі художньої літератури порожні полиці? – поцікавились ми у директора міських бібліотек Юлії Бардукової.

– Вони такі й були!
- Ну, неправда ж!
- Є рекомендації Мінкульту щодо вилучення з відкритого доступу до закритого…
- Але в них немає нічого про вилучення усієї російської літератури.

- Що вилучено, те вилучено, що лишилося, те лишилося! – відрізає Юлія Анатоліївна з непохитністю пізньорадянського працівника торгівлі, запитаного про відсутність на прилавку дефіцитного м'яса.

Анонімно

Під час нормотворчої активності центральної та місцевої влади журналістам все частіше доводиться спілкуватися з анонімними бібліотекарями та вчителями – наказом Департаменту гуманітарної політики мерії комунальним службовцям заборонено спілкуватися з пресою інакше, як через прес-службу мерії.

Анонімний бібліотекар:

– Російськомовна література залишилася, але дуже мало. Сказали усунути Акуніна – він і в Росії заборонений за антивоєнні висловлювання, і у нас. Нікому не до вподоби. А він читаний, люди його питають. Поки наказали прибрати у сховище, що буде далі, не знаємо. Адже нам спускають ще й плани здачі макулатури… Читачі плачуть, коли заходять і бачать це. Хто до нас тепер взагалі ходитиме?

Анонімний керівник:

- У нас розташований пункт допомоги біженцям Маріуполя – невже у присутності цих людей, які стільки пережили, чи ми можемо пропагувати російську літературу? Акунін – у списку видань, які становлять загрозу нацбезпеці! Цим займається СБУ! Чому ви взагалі під час війни порушуєте такі питання? [Запитується з беріївським прищуром та пафосом прокурора Вишинського].

Анонімний бібліотекар 2:

- Біженці, навпаки, скаржаться, що їм тут нічого читати - вони приїжджають зі східної України, говорять в основному російською, а виявляється, що книг російською у нас для них немає.

"Але це не точно"

Анонімний керівник 2:

- Чесно кажучи, у центральній бібліотеці дівчатка перестаралися, з вилученням лише з 1991 року. Таких вимог немає.

- Якщо держава має претензії до історичних робіт Акуніна – наскільки логічно забороняти його популярні детективи? Чи вилучати закордонних класиків за видання у неправильному видавництві?

- Думаю, ця література повертатиметься назад на полиці. Але це не точно. Ми чекаємо на роз'яснення та розпорядження зверху. Можу запевнити, що списувати ці книги поки що ніхто не буде, їх просто прибирають у сховище.

Євроспецхран

Читачі можуть самостійно оцінити переконливість тези, що «дівчата» з відділу художньої літератури ЦМЛ «перестаралися» за власною ініціативою, а в розташованому поверхом вище за кабінет пані Бардукової нічого про це не знали.

Керівники та співробітники бібліотек явно почувалися ніяково, коли я вживав призабутий радянський термін «спецхран». Але хоча двері з такою табличкою в ЦМЛ поки що відсутні, йдеться саме про цю практику: література в сховищі є, але давати її в руки простим смертним не варто – як би чого не вийшло.

«Немає такої причини для списання»

Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Кирила і Мефодія (ОУНБ) знаходиться всього за кілька кварталів від центральної міської, але ситуація тут інша – ні спорожнілих полиць, ні полохливих «анонімних» бюджетників. Звичайно, слід зауважити, що цій бібліотеці є що поставити на звільнені від “нерекомендованих до читання” видань, таки фонд – 3 млн.

- Вилучати з відкритого доступу до ОУНБ означає не ставити на виставки, на загальний огляд. – каже директор бібліотеки, голова обласної бібліотечної асоціації Надія Тітова. - Нещодавно відбувся круглий стіл директорів обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ) із міністром культури, на ньому роз'яснено, що рекомендації Мінкульту не стосуються ОУНБ. Є люди, які хочуть почитати книгу російською мовою – вона у наукі є і буде. Що їм нічого не читати? Ми – депозитарій краєзнавчої літератури, вона обов'язково зберігається – все, що стосується нашої області, чи було видано у нас. Плюс один контрольний екземпляр усіх книг залишається незалежно від наявності у цьому списку. Це в окупації, в Херсоні, окупанти вилучають та викидають із наукової бібліотеки літературу про Україну, про АТО та національних діячів – а в нас такого немає. Кожне видання може знадобитися науковцям, дослідникам і списувати це не можна. У нас є і Ленін, і Сталін, і Хрущов.

- Адже роботи Сталіна вилучали ще за Хрущова, а Хрущова за Брежнєва?

– Не в нас, це було у масових бібліотеках. Я проти того, щоб викинути все радянське, не можна цього робити, ви навіть не уявляєте, які унікальні “книжкові релікти” радянської доби стоять на полицях нашого сховища. Не можна підходити «спишемо все російською». Дуже багато людей, письменників, журналістів, які писали про Україну російською мовою. І дуже багато українців пишуть російською. Те, що сказала директор інституту книги - "списати 100 млн. книг" - не можна цього робити! Потрібно кожну книгу відкривати та уважно вивчати. Я рекомендую, щоби не самі бібліотекарі займалися таким вилученням, а створювати громадські бібліотечні поради з активних, авторитетних читачів, депутатів. Тому що всі ці книги куплені на податки наших мешканців, тобто за бюджетні гроші. Безумовно, література з елементами ворожого контенту, що розпалює національну ворожнечу і війну нам у бібліотеках не потрібна.

Чиновники на місцях, далекі від бібліотечної справи, часто взагалі ставлять знак рівності між поняттями: «актуалізація фондів» та «інвентаризація», хоч це зовсім різні речі! Інвентаризація – це перевірка наявності видань дома, а актуалізація – це списання “нерекомендованих до читання” видань, а й поповнення бібліотечного фонду нової, актуальною літературою. Інакше деякі грамотні голови громад скажуть: у бібліотеці залишилося 120 книг – чудово, її можна закрити, бо навіщо вона потрібна!

Крім того, слід пам'ятати, що книжкові фонди – це великі матеріальні цінності, які оплачуються з капітальних видатків бюджету. Є інструкція щодо їх списання, з точним переліком причин, і там немає такої причини для списання – «російськомовна». Є ст. 18 Закону про бібліотечну справу, яка забороняє списання фондів з політичних та ідеологічних мотивів. І за її порушення також можуть запитати. Процес актуалізації фондів у бібліотеках необхідно робити українською: помірковано, виважено, розважливо.

Війна все спише?

"На їхнє місце ми закупимо нову українську класику" - обіцяють "культурні" керівники. Проблема цієї обіцянки не лише в тому, що кількість нових надходжень до бібліотеки на два порядки нижча за кількість списань: за 2020 рік дитячі бібліотеки міста отримали лише 842 екземпляри нових книг, за 2019 - 700.

Основна проблема в тому, що "їхнє місце" списується слідом за книгами.

Першою жертвою "оптимізації" минулого року стала бібліотека №21 на вул. Калинової, зараз розгромлено найстарішу в АНД районі бібліотеку №1 на вул. Каруни, №25 на Клінчику та багато інших.

- Після громадського резонансу минулого року мерія призупинила ліквідацію 19 бібліотек-філій – їх лише знизили у статусі до "бібліотечних пунктів", - розповідає звільнений зі скорочення бібліотекар Олексій. - Але з початком війни, скориставшись, що жителям міста не до того, їх одразу по-тихому прикрили. Так закрили бібліотеку на вул. Новоорловській – зняли вивіску, а книги, які не списали – вивезли до філії на вул. Повітрянофлотської. Але й у тих філіях, які вижили після "оптимізації", продовжують активно читати фонди. Коли я прийшов у четверту філію на Червоному Камені, якраз застав машину, що вантажила мішки з макулатурою. Намагався випросити у робітника одну книгу - він сказав "не можу, у нас загальна вага записана"»…

На цьому прикрому спогаді спеціаліста завершує своє дослідження Григорій Глоба.

Ми вдячні Григорію за його думки з цього приводу.

Порозмірковувати над цією ситуацією може кожен бажаючий…

Фото Григорія Глоби

Gorod.dp.ua на Facebook.

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
50
лет дворцу культуры «Шинник»

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте