Як розвиватиметься Дніпро після нашої Перемоги?

Як переконані фахівці «Агентства розвитку Дніпра», головну ставку у розвитку міста буде зроблено на інноваційні проекти.

Нагадаємо, що цим КП було розроблено «Стратегію Дніпра-2030». Міський сайт уже розповідав про її окремі пункти.

А тепер координатор розробки цієї стратегії Олена Іваницька проаналізувала, які інноваційні напрямки та проекти допоможуть динамічному розвитку нашого міста:

«Війна вже зруйнувала людські долі, населені пункти, економіку, логістику, а також усталену терплячість українського народу до фінтів влади.

Ми вже маємо загиблих, передчасно померлих і тих, хто не повернеться з еміграції.

Ми вже маємо демографічну яму через зменшення народжуваності і матимемо тисячі військових та цивільних, що потребуватимуть постійної психологічної та матеріальної підтримки через травми, що спричинила їм війна.

Тобто, після війни стане фізично набагато менше людей, що здатні працювати.

А нам, дніпрянам, в стані підйому від перемоги у цій визвольній війні, заплативши найвищу ціну за свободу, потрібно не злякатися повоєнних труднощів і спробувати стати «великим поколінням», яке використає демографічне вікно можливостей і перетворить Дніпро у глобальне місто. Для цього потрібні інвестиції, інновації та економічна свобода.

Стратегія Дніпра 2030 передбачає програму підтримки на розвиток п’яти інноваційних кластерів: аерокосмічного, ІТ, креативних індустрій та туризму, муніципальних рішень та будівництва, машинобудівного та створення кластеру нової металургії.

Очікується, що це сприятиме розвитку, створенню, вихованню, концентрації або збереженню висококваліфікованого класу.

За яких умов висококваліфікований клас в Дніпрі збільшується?

1. Високий рівень доходів

2. Високий рівень послуг

3. Гідна соціальна інфраструктура

4. Конкурентна вища освіта

5. Надання або підвищення середньої професійної освіти

6. Державні програми

7. Все красиво, чисто, безпечно, повсюди толерантність, кав’ярні

На перший погляд здається, що за створення, зміни або підтримання кожної з цих умов в різному відсотковому поділі причетні всі – і місто, і держава, і приватний бізнес.

Але якщо по пункту № 7 «Все красиво, чисто, безпечно, повсюди толерантність, кав’ярні», навіть зважаючи на безпеку від держави та кав’ярні від приватного бізнесу, головним виконавцем все ж таки виступає місто, то по пункту № 4 «Конкурентна вища освіта» загальновідомо, що вищі навчальні заклади – майже на 100 % підпорядковуються державі. Станом на сьогодні місто майже не впливає на рівень вищої освіти.

Це найтонкіше місце в стратегії розвитку, бо саме тут ми стаємо на ескалатор. Ми поїдемо або угору, або вниз: «Місто впливає (не впливає) на вищу школу, яка є однією з головних точок зростання і платформою для створення висококваліфікованого класу».

Місто вкладається в середню освіту, бо це його зона відповідальності. У нас фантастичні ліцеї, високі показники ЗНО. Кожен класний керівник з гордістю вам розкаже, скільки його учнів поступили в КПІ, в Могилянку, Львівський католицький, скільки опинилися в Празі або Жешуві. Статистика по випускникам: щорічно за вищою освітою з Дніпра виїжджають щонайменше 50 %. З тих, хто залишається на навчання в дніпровських вишах, ще 50 % згодом поїдуть за кордон у магістратуру.

І це ще одна демографічна яма.

Розвиток міста починається з діалогу про вищу освіту.

Посилання на презентацію стратегії міста «Стратегія Дніпра 2030». Про песимістичний (інерційний), реалістичний (інерційний), реалістичний (цільовий) та оптимістичний (інерційний) сценарії можна подивитись на стор. 62-69.

https://dniprorada.gov.ua/.../prezentaciya_strategii...».