Мешканцям та гостям Дніпра відкривали таємниці історії преси нашого міста

Відомий дніпровський журналіст, письменник, краєзнавець Микола Чабан провів чергову захоплюючу екскурсію Дніпром.

Темою чергової екскурсії Миколи Чабана стала не лише преса дореволюційного Катеринослава та місця, пов'язані з виданням газет та журналів. Усі учасники екскурсії дізналися багато нового та цікавого про розвиток культури загалом у Катеринославі.

Ось що про цю екскурсію розповіла її учасниця, дослідниця історії та культури нашого міста Ірина Семенчук:

«Екскурсія "Газетний Катеринослав – Дніпропетровськ" спочатку мене зовсім не зацікавила. Катеринослав, як і кожне пристойне місто на планеті, звісно випускало свою газету і що тут може бути цікавого?

Але, розкинувши мізками, я представила собі, що екскурсія пана Миколи Чабана не може бути нудною, а скоріш наоборот - кожний дім, кожне підворіття це десятки імен і пригод гідних авантюрного роману.

Почалася екскурсія з Міні Копілова! Він - купець першої гільдії, Гласний міської Думи м. Катеринослава, комерції радник, почесний громадянин Катеринослава, власник вугільних шахт та будівельних компаній, підрядник у спорудженні залізниць, добродійник та засновник і видавець газети «Придніпровський край» (1898—1917)

Катеринослав у 1890-х на відміну від багатьох губернських і навіть повітових міст не мав свого міського театру. Міна Копилов виступив з ініціативою та відкрив власний театр, за який плативши місту непомірно високу орендну плату у 1000 карбованців на рік. Як гласний міської думи, 14 грудня 1892 року він просив місто скасувати йому орендну плату через "величезні витрати, які доводиться нести йому по утриманню трупи в поточному році".

За словами місцевої преси, Копилов "крім побудови театру, містить і прекрасну трупу, яка приносить городянам чимало задоволення. Візьміть від нас цю трупу, що станеться з нашим містом, - він зовсім задріме, - "цвіллю і тиною покриються душі городян". звільнення театру Копилова від орендної плати мало свідчити й багато благодійних вистав, зокрема, для учнів, але театр Міні Копилова згорів на Різдво 1896 року, коли там виступала трупа корифея українського театру Панаса Саксаганського.

Приблизно на місті цього згорілого дерев'яного театру у 1906 році кінопідприємець Г. Зайлер, прибувши до Катеринослава, відкриває перший у місті кінотеатр електро-біоскоп. Але його спіткала частка театру Копілова у 1913 році. Саме в цьому біоскопі розпочинає свою кар'єру родоначальник української кінематографії – Данило Сахненко. Ознайомитись із меморіальною дошкою можна на Чеській Півоварні. Сахненко організував також власне "Південноросійське ательє "Родина", в якому демонструвався перший український ігровий кінофільм "Запорізька Січ" про подвиги запорозьких козаків та кошового отамана Івана Сірка в боях проти татар та турків у XVII ст. Картина знімалася за участі Газети писали, що в батальних сценах брали участь близько 400 душ з гарматами і човнами.Консультував знімальну групу історик Дмитро Яворницький. В.Стрижевський Декорації створив художник-самоук Єлісей Шаплік, але від цього фільму збереглися лише лічені кадри (більшість із 23 фільмів, знятих Сахненком, не збереглися зовсім).

Майже три години ми слухали захоплюючу розповідь Миколи Петровича – майстра-оповідача. Ця екскурсія була організована для переселенців із зони військових дій і була, звісно, ​​безкоштовною!

Червоно дякували Миколі Петровичу всі екскурсанти, бо цю людину можна слухати годинами! Дякую!».

Фото зі сторінки Ірини Семенчук.