Пузирков Віктор Григорович

Віктор Григорович Пузирков — український маляр-мариніст, представник соцреалізму, народився 4 жовтня 1918 р. в Катеринославі. В 1938 р. закінчив Дніпропетровське художнє училище, де вчився у М. Паніна, П. Альохіна, О. Жирадкова. В 1938–1946 рр. (з перервами) навчався в Київському художньому інституті, вчився в майстернях Ф. Кричевського, О. Шовкуненка, у педагогів С. Єржиковського, А. Фоміна, К. Єлеви та В. Костецького.

У роки війни був на фронті, продовжував освіту в Московському художньому інституті в Самарканді (1942–1943) та Ленінградській Академії мистецтв у Загорську Московської області (1944) під керівництвом С. Герасимова та М. Максимова.

З 1948 по 1999 р. був на педагогічній роботі в Київському державному художньому інституті, спочатку викладачем, а від 1957 р. — професором. Член КПРС з 1954 р. Писав картини на військово-морські темы, марини. Найвідоміші твори художника: «Чорноморці», «Прибій», «Тиша», «Після шторму», «Біля кримських берегів», «Відважні», «У рідному краї».

Народний художник УРСР (з 1963). Народний художник СРСР (з 1979).

Лауреат двох Сталінських премій (1948, 1950) і Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1976; за картини «Солдати», «У землянці»). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Слави 3-го ступеня, медалями.

Помер 30 жовтня 1999 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.