Набережна Перемоги, 5, Карта | |
056-790-99-31 | |
www.verim.dp.ua | |
e-mail: [email protected] |
«Віримо!» - сміливий театр, свідомо відмовився тиражувати власні досягнення і удачі. Ми не використовуємо в нових постановках напрацьовані прийоми і накопичений досвід. У кожній новій роботі ми прагнемо до гармонійного злиття глибокого змісту і яскравої театральної форми. Кожен новий спектакль - це пошук нової театральної мови, нового способу спілкування з глядачем.
«Віримо!» - репертуарний театр. Довго виношуючи кожну прем'єру, ми накопичили в своєму репертуарі 16 вистав для Великої і Малої сцени, здатних радувати глядача, не підлещуючись до нього, і дивувати - не епатуючи.
«Віримо!» - не тільки назва театру. Це - наш статут і конституція. Ми віримо, що наші автори - генії; віримо, що нам під силу будь-які творчі завдання; віримо, що наші глядачі шукають в театрі серйозної розмови. Ми віримо, що зі сцени потрібно так розповідати і тільки такі історії, які роблять людину сильнішою і світлішою.
|
|||
Какая такая самореклама? Естественное желание поговорить, высказать свое. В Инете это очень удобно - никто не перебивает.
К BeTheMusic: Вы, знаете, как-то обидно за днепропетровцев - этоя про то, что у Вас критерием считается успех в Германии, Швейцарии и где-то еще там. На кой они нам сдались - мы здесь хотим получать удовольствие. Відповісти | З цитатою
Як на мене, цей театр показник наявності культурного життя в Дніпропетровську. Аматорский та молодий і це дуже чудово.
Добре, що в нас є вибір, а далі кожен собі господар. Кому театр подбається, кому кіно, а кому в генделику вино.. Вибір за вами, панове. Відповісти | З цитатою
Аплодисменты, переходящие в овацию.
А если серьезно, то спектакль - это триединая структура: драматург-постановщик-актер.
Лена и BeTheMusic, (к ним, уверен, присоединятся еще многие) ратуют за авторский (акцент на постановщике) театр. Но это ОДИН из путей театра. А "Верим!" идет другим.
Чего скандалить? В искусстве места хватит всем. Тем более, что "Фарятьев" - это не клоунада и не пантомима в чистом виде. Какие-то элементы, мелочи, заимствованы из клоунады и составляют слой режиссерского напластования. Но главное - пьеса!
Жолдак считает по-другому, продолжая и видоизменяя принципы А.Васильева, на курсе которого учился. Васильев учился у Гротовского. Гротовский почитал Станиславского. Станиславский уважал Вахтангова. А Мейерхольд, а Евреинов?
Зачем ругаться? Это дело пустое. Відповісти | З цитатою