Дніпропетровський академічний молодіжний театр

Дніпропетровський театр юного глядача було засновано у 1969 році.

В різні часи театр очолювали: Григорій Кононенко, Володимир Мазур, Сергій Чулков, Лідія Кушкова.

Перший крок на шляху будівництва нового театру – формування трупи. Найважливіша вимога режисера до актора – бажання та вміння самовіддано працювати, служити своїй справі, натхненно вдосконалювати свої вміння. Основу трупи, на час заснування театру, складали: Ігор Авраменко, Віра та Володимир Макогонови, Валерій Жуков, Анатолій Падука, Іван Кривошапов, Георгій Назаренко, Любов Аполеніс, Таїсія Кравцова, Анатолій Орєхов, Людмила Якшина, Раїса Соломка, Валерій Небувайло, Анатолій Бережний, Анатолія Черепенко, Олександра Ткаченко, Ангеліну Філіпову, Олександра Могилу, Валентину Коломаренко, В’ячеслава Земляного, Леоніда і Світлану Мордвинових, Марка Айзіковича. Лілія та Олександр Мироненко, Євген Безрукавий, Віра та Дмитро Пахманови, Тамара Мальцева, Лідія Аппазова, Юрій Комісаров, Олександр Клипа, Володимир Скрипников, Неллі Черепенко, Валентина Страшнова. Поповнили трупу й випускники Дніпропетровського театрального училища Олексій Герасімов, Володимир Пориваєв, Олександр Михолап, Валентина Шемендюк, Галина Єманова, Григорій Бабій, Григорій Гринюк, Євген Звягін.

У театрі працювали талановиті художники: Олександр Ніконенко, Олег Костюченко, Валерій Мелещенков, Ірина Ткаченко, Іван Шулик, Петро Веснін, Гаррі Еллінський. Музичне оформлення вистав створював завідуючий музичною частиною театру, диригент і композитор Олександр Родинський.

Визначальною у виборі репертуару для театру була формула: «Театр починається з літератури», тому основою репертуарної афіші театру стали вистави світової класичної драматургії. У своїх постановках театр звертався до таких драматургів, як: О.Пушкін, Ф.Достоєвський, Д.Фонвізін, О.Островський, А.Чехов, М.Горький, М.Булгаков, М.Шолохов, О.Гайдар, В.Катаев, К.Чуковський, В.Шукшин, Ф.Шиллер, Є.Гофман, Г.-К.Андерсен, Л.Стівенсон, Жюль Верн, О.Дюма, А.Конан-Дойл, Марк Твен, О’Генрі, А.де Сент-Екзюпери, Ж.Ануй, А.Камю, Д.Родарі, А.Ліндгрен.

Значне місце у репертуарі театру займала українська драматургія: М.Кропивницький, І. Карпенко-Карий, І.Котляревський, Л.Українка, М.Куліш, В.Винниченко.

Дніпропетровський обласний театр ляльок

З часу заснування, а театр було відкрито в травні 1939 року, в його біографії не було «порожніх десятиліть». Численні режисери, актори, художники – кожен по-своєму творили Дніпропетровський театр ляльок.

Першим головним режисером театру був Борис Оселедчик. В подальші роки театр очолювали, Анатолій Москаленко, Валерій Бугайов, Валентина Батуринець.

З режисером А.Москаленком у театр прийшла різнобічна за тематикою та жанром драматургія. Він перший поставив в театрі ляльок виставу для дорослих «Чортів млин» Є.Штока. Особливим успіхом користувались вистави, де поєднувались традиційні та нові засоби виразності у взаємодії актора і ляльки.

Свої пошуки Анатолій Москаленко поділяв з художниками – заслуженим працівником культури України Семеном Духовенком і Віктором Нікітіним.

У театрі працює ціла плеяда талановитих акторів, серед яких: Тетяна Чикирова, Світлана Пориваєва, Михайло Овсяников, Алла Чавайло. Варвара Семко, Ігор Туркенич, Федір Романов.

Дніпропетровський театр ляльок розробляє засоби яскравої видовищності і працює над створенням вистав особливої поетичної атмосфери: «Я – курча, ти курча», «Горіховий прутик», «Лошарик», «Хлопчисько з зеленого стручка» («Котигорошко»), «Стійкий олов’яний солдатик», «38 папуг». У 1982 році діяльність театру високо оцінюється глядачами, спеціалістами, пресою.

Після Анатолія Москаленко театр очолив Валерій Бугайов. До афіші театру потрапляють яскраві вистави нової естетики – «Маяковський – дітям», «Абрикосова кісточка» Н.Осипової, «Палаючі вітрила» та «Гаврош» Л.Браусевича. Етапними стають вистави «Казка про попа та про його робітника Балду» за О.С.Пушкіним та «Пітер Пен» за Дж. Баррі. Вистава «Червоні дияволята» Р.Віндермана та А.Кльонова (за П.Бляхіним) бере участь у Першому республіканському фестивалі театрів ляльок у м. Луцьку та стає лауреатом фестивалю.

У 1983 році театр створив виставу для дорослих. Нею став «Російський секрет» Б.Рацера та В.Константинова.

У 1986 році у репертуарі театру з’явилась вистава «Маленький принц» за філософською казкою А. де Сент-Екзюпері. Вона стає лауреатом Другого республіканського фестивалю театрів ляльок.

Театр В.Бугайова – авторський театр. П'єса для нього – лише привід для майбутньої вистави, яку він створює, виходячи із власного режисерського, людського досвіду.

У 1987 році театр здійснив оригінальну інсценізацію казки Ю. Олеші «Три товстуни».

У 1988 році театр здійснив постановку вистави для дорослих «Дракон» за п’єсою Є.Шварца.

У 1993 році Дніпропетровський театр ляльок очолив новий головний режисер Валентина Батуринець. Вистави цього періоду розробляли тематику українського фольклору, і герої зі сцени заговорили українською мовою, а юні глядачі познайомились з численними героями українських народних казок.

Головними виразниками режисерських пошуків останнього п’ятиріччя були актори. Поряд з досвідченими Евеліною Єфремовою, Володимиром Васильєвим, Михайлом Овсянниковим, Людмилою Балабановою, Валентиною Святенко, Віктором Пузатенком плідно працювали Віктор Рябоконь, Наталя Овчаренко, Людмила Радченко, Лілія Цвєткова, Анатолій Курдюмов, Сергій Олійник, Ольга Кузьміна та інші.

У 1997 році розпочався новий етап у історії, як для Дніпропетровського театру юного глядача, так і для Дніпропетровського театру ляльок. За наказом обласного управління культури обидва театри об’єднали . Новий об’єднаний театр отримав назву «Молодіжний» і став працювати під дахом колишнього театру ляльок.