Усе почалося з благодійництва

— У минулому це була дитяча лікарня ім. І.М. Алексєєнка в Катеринославі, — розповідає Валентина Іванівна. — Родина купців Алексєєнків відома у нашому місті з 40-х років ХІХ ст. Родоначальником був Мартин Олексійович Алексєєнко. Разом з дружиною Ганною Іванівною мали двох синів — Івана і Михайла. Іван продовжив справу батька, ставши купцем першої гільдії, а Михайлу судилося досягти вчених ступенів і державних посад — професор, ректор Харківського університету, депутат III і IV державних дум імперії. Успадкувавши справу батька, Іван Алексєєнко досягнув значних успіхів, був одним з найбагатших жителів міста, благодійником, громадським діячем. Його магазини оптової та роздрібної торгівлі залізом розташувалися у самому центрі міста — на Проспекті, на вул. Троїцькій і Первозванівській (тепер Красна і Короленка).

За інформацією історичного музею, він мешкав з дружиною у буд. №3 по вул. Каретній (тепер вул. Челюскінців, будинок не зберігся). З 1893-го по 1910 рік обирався гласним міської думи, ретельно виконуючи обов’язки і працюючи на користь громади. Багато грошей жертвував на розвиток і утримання жіночих гімназій та комерційного училища, членом попечительної ради яких він перебував чимало років. Помер 15 червня 1910-го, похований в огорожі Троїцької церкви, старостою якої також довгий час був.

У 1911 році вдова купця першої гільдії І.М. Алексєєнка Надія Іванівна зробила заяву до Катеринославської міської думи про принесення у подарунок місту двох суміжних ділянок дворового місця на розі Пушкінського проспекту і вул. Короткої (тепер вул. Чичеріна), а також 82 500 карбованців на будівництво дитячої лікарні і амбулаторії, і, нарешті, 570 000 карбованців капіталу, відсотки з якого повинні забезпечити утримання лікарні, амбулаторії і жіночої богадільні. Приймаючи цей дар, міська дума зобов’язалася забезпечити довічне існування благодійних установ: богадільні імені Мартина Олексійовича і Ганни Яківни Алексєєнків (батьки І.М. Алексєєнка), лікарні і амбулаторії імені Івана Мартиновича Алексєєнка.

— 21 червня 1911 року, — звертає увагу Валентина Лазебник, — міська дума постановила просити губернатора про клопотання перед міністром внутрішніх справ щодо доведення до відома імператора про цей видатний за розміром подарунок на користь міста і нагородження жертвувательки званням почесної громадянки Катеринослава.

20 листопада імператор затвердив це рішення. А у 1914 році звання почесного громадянина міста отримав і Михайло Мартинович Алексєєнко. Портрети Івана та і Надії Алексєєнків поставили в залі засідань міської думи, в дитячій лікарні, амбулаторії. Вулицю Коротку перейменували в Надєждинську, Каретну — на Алексєєнківську. У день ангела Надії Іванівни — 17 вересня (30.09 за новим стилем) — щорічно служили молебень у богадільні.

Далі завідуюча відділом історичного музею імені Д.І. Яворницького наводить такі дані. Будівництво дитячої лікарні було розпочато 20 березня 1912 року. Автор проекту — міський архітектор Д.С. Скоробогатов, підрядчик — Френкель. Вже через рік, 13 травня 1913-го (26.05 за новим стилем), лікарню і амбулаторію урочисто освятили. Були присутні губернатор (в.о.) В.А. Колобов, міський голова І.В. Способний, інші посадові особи та громадські діячі. Дума призначила піклувальницею лікарні Н.І. Алексєєнко. Перша у місті дитяча лікарня за вимогою Надії Іванівни отримала ім’я І.М. Алексєєнка. Медичний заклад призначався для дітей християнського віросповідання і мав 50 ліжок. Щорічно у день смерті Івана Мартиновича — 15 червня (28.06 за новим стилем) — тут відбувалася панахида за померлим. Крім будинку лікарні, побудували окремі флігелі для кухні та пральні. Амбулаторія розміщувалася в окремому будинку і призначалася для хворих усіх вікових категорій і віросповідань. Вона також носила ім’я І.М. Алексєєнка. У приміщенні амбулаторії щорічно у день св. апостола Іоанна Богослова 26 вересня (09.10 за новим стилем) служилась панахида в пам’ять І.М. Алексєєнка.

20 травня 1913 року міська дума розробила «Правила для детской больницы имени Ивана Мартыновича Алексеенко с амбулаторией при ней имени того же И.М. Алексеенко и богадельней в память Мартына Алексеевича и Анны Яковлевны Алексеенко». За цими правилами дитяча лікарня утримувалась за рахунок відсотків з капіталу у 400 000 карбованців, амбулаторія — у 100 000 карбованців, богадільня – з капіталу в 70 000 карбованців. Усі гроші пожертвувані Н.І. Алексєєнко.

Надання медичної допомоги як у лікарні, так і у амбулаторії, було безкоштовним. Лікарня, амбулаторія і богадільня підпорядковувалися члену Катеринославської міської управи, який діяв під контролем і за уповноваженням міської управи. Піклувальницею закладів була Н.І. Алексєєнко (довічно). Лікувальною справою опікувався старший лікар, якому підпорядковувався увесь склад лікарні. Медичні звіти про діяльність закладів, касові звіти надавались щорічно в міську управу. При лікарні працювали два лікарі — старший і ординатор; в амбулаторії — також два лікарі, які по черзі чергували в лікарні вночі. Крім лікарів, тут були доглядачі, фельдшери та інші службовці лікарні, амбулаторії і богадільні на правах службовців відповідних закладів Катеринославського міського самоврядування.

У вересні 1914 року на базі лікарні розгорнули військовий шпиталь на 212 ліжок. Тут улаштували операційну, рентгенкабінет, обладнані новітньою медичною апаратурою. Під час Громадянської війни будинок був частково зруйнований, у 20-х роках — відновлений. Лікарня стала базовою установою при інституті охорони матері та дитини. Тут працював професор М.Ф. Руднєв. В цей час лікарню розширили до 125 ліжок за рахунок будівництва нового чотириповерхового корпусу.

Під час війни 1941—1945 років головний корпус був дещо зруйнований; відремонтували його у 50-ті. Протягом 80-х на ділянці побудовано новий корпус для немовлят. — Виходячи з тих даних, які ми маємо і сьогодні озвучили для дніпропетровців, — зазначає Валентина Лазебник, — саме 26 травня 2013 року лікарні виповнюється 100 років від дня відкриття і початку діяльності. Зважаючи на це, історичний музей підтримує адміністрацію лікарні у справі відзначення важливої ювілейної дати і пропонує серед інших заходів встановлення меморіальної дошки з іменами (і, можливо, портретами) засновників і меценатів лікарні — братів Івана і Михайла Алексєєнків та Надії Алексєєнко. Це сприятиме відновленню справедливості — поверненню забутих імен почесних громадян міста в історію лікарні, а відтак і в історію міста Дніпропетровська. Будинок Алексєєвської лікарні є пам’яткою історії місцевого значення.