Лошкарівка. «Білий дім» на березі Базавлука

Садиба була обнесена цегляною стіною. Фундамент будинку і стіни збереглися до нашого часу. Він знаходиться по сусідству з Будинком культури. А на фундаменті стіни в радянський час встановили огорожу з паркану. Зараз на цьому місці — вже кам’яна огорожа. Пізніше побудовано приміщення волосної управи (Лошкарівка була волосним центром) — на тому місці нині відділення зв’язку.

— Далі на схід знаходилися господарські приміщення, — розповідає директор місцевого музею Валентина Андріївна Свиридюк. — Мова про, склади, комори, стайні (тепер тут молокопункт), ремонтну майстерню тощо. Десь у 70-х роках ХІХ століття поміщик Моїсеєв, землі якого були по сусідству, на хуторі Ольгине, побудував двоповерховий будинок на північ від Лошкарівки — до останнього часу тут знаходилася дільнична лікарня.

Після смерті першого власника села С. Лошкарьова землею і маєтком володіли його родичі Христофорови.

... У селі Лошкарівці річка Базавлук (Бузулук) утворює досить значний закрут. Вздовж правого берега річки тягнуться мальовничі скелі. Якщо читачеві цікавий склад цих скель, то вони складаються з ортоклазу, біотиту, кварцу, плагіоклазу, рогової обманки і сірчаного колчедану ...Мені ці краєвиди, зізнаюся, нагадали мальовничі кримські пейзажі.

«Зоря» вже розповідала про лошкарівського пана Василя Григоровича Христофорова, який винайшов ґрунтообробник (універсальний культиватор), замовив виготовлення його в Англії, а 1867 року представив його на всесвітній виставці в Парижі. Там цей винахід був високо відзначений. Винахідник на 60 років випереджав свій час. Бо універсальні культиватори масово з’явилися лише в 1920-х роках.

Загляньмо в статистичні дані Х ревізії 1858 року. Згідно з цією ревізією в Лошкарівці і на хуторі Зоря нараховувалося чоловіків 156 і жінок 184. Минає всього сорок років. І ось що означає скасування кріпацтва! Як помітно стало зростати населення, яке одержало хоч і невеликий наділ, але відчуло змогу самим облаштовувати свою долю. На 1898 рік у селі Лошкарівка був 61 двір. У 1897-му тут жило вже 253 душі чоловічого і 244 душі жіночого населення. Інші, ще більш вражаючі цифри, повідомляло статистичне відділення губернського земства: 351 чоловік і 358 жінок.

І унікальний підвісний міст через Базавлук

... На місце садиби нам вказала директор місцевого музею трудової і бойової слави Валентина Андріївна Свиридюк. Створений 1986 року Дмитром Одноволенком музей знаходиться при Будинку культури і фінансується районним відділом культури. У районі лише два музеї такого типу. Другий — у Покровському, на березі Каховського моря.

Дерев’яна церква, побудована на кошти Сергія Лашкарьова в 1794 році, була обнесена цегляною огорожею і нібито загинула в роки останньої війни. На її місці нині пустир за торговельним комплексом. Це в центрі — неподалік від сучасного меморіалу загиблим воїнам.

Зі свідків минулого садиби збереглася лише древня тополя біля підвісного моста через Базавлук. Тополю цю не охопити і двом людям. Усередині дерева давно випалено величезне дупло, але дерево зеленіє як ні в чому не бувало. Благо, поруч річка — відтак вологи вистачає. Ця тополя вважається ровесницею села, тобто їй нібито понад 230 років. В кінці нинішньої вулиці 1 Травня, біля садиби П. В. Мішуренка зберігся і її ровесник-дуб. Це найстаріші дерева Лошкарівки. Росли, правда, ще дві старі липи у дворі Якова Явдокименка, та їх давно спиляли.

Викликає інтерес і підвісний міст через річку. Споруджений він у 1958-59 рр. Відомо, що він не витримав натиску крижин навесні 1985 року під час пам’ятної багатьом нищівної повені. Сонний Базавлук показав тоді свій норов: рівень води катастрофічно зріс, вода стояла в хатах. Востаннє підвісний міст ремонтувався в 2010 році, коли з районного бюджету на його капітальний ремонт виділили 90 тисяч гривень. Другий міст такого типу 1970 р. побудови залишається в аварійному стані.

Вціліла в селі до нашого часу і Панська гора, що нагадує земляну піраміду (видно зліва від дороги, коли їдеш на залізничну станцію Лошкарівка). Втім, засновник місцевого музею Дмитро Одноволенко стверджував, що, мовляв, гора ця ніякого відношення до пана не мала. А служила маяком ще в козацькі часи, коли Базавлук був повноводним і судноплавним.

Сільський музей розповідає про різні періоди історії Лошкарівки. Особливо докладно йдеться в ньому про період Великої Вітчизняної війни. Тут збереглися німі свідки тих років: двигун радянського літака, види зброї, каски, планшети та інша амуніція. Галерея трудівників колгоспу, ветеранів прикрашає музей. Гарно представлений етнографічний відділ з предметами побуту українського села — верстатом, прялкою, рушниками тощо.