— Я ніде не вчилась живопису, самоучка, — зізнається молода жінка. — Мама якось згадувала, що в дитинстві, коли інші діти гуляли, бігали, я малювала.
Дівчина справді захопилась малюванням, навіть виставляла свої роботи. Перша публічна виставка її пейзажів відбулася у стінах місцевого технікуму ще вісім років тому. Тоді вона малювала на звичайному ДВП і мріяла, що колись творитиме на справжньому полотні. Її мрія збулась, коли із самої столиці спеціально на замовлення Оксани привезли те саме полотно, яке притягувало до себе, мов магнітом.
З того часу почався новий етап у її творчості. З-під пензля самобутньої верхньодніпровської художниці з’являлися не тільки пейзажі, але й сюжетні твори, як ось молода гречанка на балконі. Ця робота написана не з натури, а намальована творчою уявою. Проте картина від цього ніскільки не програє.
Під час нашої зустрічі Оксана Камаєва зізналась, що мріє малювати справжні українські пейзажі, зображаючи поля з маками або соняшниками, де їх заколисує легенький вітерець. Їй до душі зображення природи. Вона прагне передати цю красу на полотні, споглядання якої викликало б у людей позитивні емоції, пробуджувало почуття.
Це глибоке переконання людини, яка тонко відчуває чарівну красу природи, помічає прекрасне у буденному житті.
Оксана та її Сергій стали справжнім натхненням одне для одного. Судіть самі: у минулому токар, а згодом господар СТО Сергій Камаєв захоплено спостерігав, як творить його дружина. У дитинстві він також пробував малювати олівцем і трохи фарбами, але потім закинув цю справу. Тепер же його заворожував процес народження картини, і несподівано чоловік відчув, що теж хоче спробувати. Тоді ж і почався той творчий процес написання картини, який тепер з кожним разом захоплює все більше. А тут ще й дружина його підтримала, показала, як слід правильно змішувати фарби і створювати потрібні відтінки. Перша Сергієва робота стала і першим успіхом. Дружині Сергій почав допомагати у зображенні архітектурних споруд, оскільки досконало володів навичками креслення. Так і пішло у них взаємне творче збагачення.
Оксана і Сергій мають зовсім різні стилі, які вони прагнуть розвивати. Нині творче подружжя мешкає разом з батьками у двокімнатній квартирі, але планує придбати для себе власне житло, в якому знайшлося б місце і під студію. А ще ці талановиті від природи люди мріють про автівку, якою б можна було подорожувати і малювати з натури. Вони сьогодні роблять все для того, аби їхнє хобі стало способом життя.
— Це тільки наш початок, — говорить Оксана Камаєва. — Нас окрилило спілкування з художником, який підтримав нас, запевнивши, що маємо розвивати творчий потенціал, дарувати красу людям. І ми тепер це робимо.
Нині їхні картини є в приватних колекціях Верхньодніпровська. Полотна Камаєвих побачили і на «Петриківському дивосвіті». Окрилені успіхом, завжди і в усьому підтримуючи один одного, вони є справжніми однодумцями у творчості.
Їх об’єднала спільна творча справа. Їм обом цікаво попробувати себе в різних стилях, бо це — один із шляхів розвитку. А розвиватися їм хочеться, як і пізнавати нові незвідані світи.
Камаєви взагалі в житті стараються не тільки шукати, але й знаходити отой позитив, який допомагає йти вперед і виходити на новий рівень.
Автор: Олена Чернявська
|
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |