Сколько языков ты знаешь, столько раз ты человек

Напередодні Дня європейських мов ми зустрілися з деканом факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, професором Іриною Степанівною Поповою:

- Варто сказати, що світ відзначає багато свят, пов’язаних з таким унікальним явищем людського життя, як мова. Скажімо, Міжнародний день рідної мови – 21 лютого, 9 листопада в Україні відзначають День української писемності й мови, 24 травня – День слов’янської писемності і культури. І я переконана, що такі події дають можливість не тільки відсвяткувати якусь дату, але і є прекрасною нагодою поговорити про проблеми, що існують у такому важливому для людства питанні, як мови, їхнє функціонування, розвиток. І саме відзначення Європейського дня мов має благородну й шляхетну мету: сприяти розвитку й збереженню мов, які сьогодні перебувають на межі зникнення.

Узагалі мова – такий унікальний феномен людського буття, що на сьогодні навіть точно не встановлено, скільки мов існує у світі. За деякими статистичними даними це 2,5 тисячі мов, а з років свого студентства добре запам’ятала, що в світі нараховується три тисячі мов. За останніми ж підрахунками – близько семи тисяч, якщо бути точнішим – 6703. Чому називається така різна кількість? Дехто вважає мову повноцінною, коли її носієм є кілька сотень чи навіть десятків людей або яка налічує в своєму активному запасі всього понад три сотні слів. Тому через різні підходи до визначення мови як соціального явища лінгвісти й називають таку різну кількість мов.

Виникає природне питання, чому Рада Європи прийняла рішення відзначати Європейський день мов. Країни Європейського Союзу об’єднує економічна інтеграція, вільна міграція робочої сили, спільна фінансова система, навіть спільна армія. Але коли кожен серйозний союз думає про своє майбутнє, він має обов’язково зважати ще й на мовний фактор, іншими словами, він має знаходити спільну мову. Ось ЄС і почав шукати, в прямому розумінні, таку спільну мову, яка б об’єднала співтовариство.

На мій погляд, відзначення Європейського дня мов є способом ще раз підкреслити важливість різноманіття світу в мовному плані й засвідчити європейську двомовність, оскільки сьогодні в світі все більше людей знають щонайменше одну іноземну мову. Яка ж мова стане лінгвістичною універсалією, що забезпечить спілкування всього людства? Останні соціологічні дослідження й дослідження мовознавців свідчать, що ми поступово переходимо від полілінгвізму до монолінгвізму, і протягом наступного сторіччя будь-яка людина буде знати єдину мову, за допомогою якої зможе вступати в діалог з усім світом.

Загалом передбачити процеси в такому складному явищі, як мова, непросто, але я особисто переконана, що такою лінгвістичною універсалією стане англійська мова. Об’єктивні явища, які нині відбуваються, є підтвердженням моїх слів, бо англійська мова є однією з найпоширеніших на планеті – нею користуються 16% населення Землі. Вона стає мовою культури, економіки, інноваційних технологій, мовою мас-медія, політичних та економічних організацій; переважно англійською виходять періодичні видання у всьому світі. У світі має існувати лінгвістична універсалія, яка б забезпечувала зв’язок між людьми і головне – взаєморозуміння між ними.

Безперечно, Європейський день мов започаткований ще й для того, щоб засвідчити рівноправність мов і повагу до всіх націй та громадян держав, які входять у Європейський Союз. Ми не маємо права забувати, що світ лінгвістично різноманітний, і велика увага має приділятися кожній мові. При нагоді люблю повторювати мудрий вислів – скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина, тому що будь-яка національна мова є своєрідним вікном у світ, яке відображає ментальність нації, найсуттєвіше в людях.

Щодо мовного питання в нашій країні, то тут існує ще чимало проблем. У 1989 році українська мова одержала статус державної, що було закріплено конституційно. У 1996 році 10 стаття Конституції України засвідчила, що державною мовою в Україні є українська мова і що держава забезпечує її розвиток і функціонування у всіх сферах життя і на всій території України. В українців з’явилася надія, що відбудеться мовний Ренесанс. І якби ми дотримувалися того демократичного закону, то багатьох мовних проблем сьогодні змогли б уникнути.

Україні потрібно робити конкретні кроки для того, щоб забезпечити належне функціонування української мови, одночасно й не забувати про те, що наша країна є поліетнічною. А достойне майбутнє української мови буде лише в тому випадку, коли вона справедливо і природно стане мовою міжетнічного спілкування, а всі інші національні мови також отримають гідні умови для свого розвитку. Тільки в такому разі ми зможемо побудувати європейську країну.

У питанні про двомовність я дотримуюсь думки, що для держави це буде кроком назад, і ми не зможемо уникнути загрози для розвитку української мови. А ми не повинні забувати про те, що вона в почесному другому десятку найбільш поширених мов у світі. За останнім великим тлумачним словником, її активний лексичний запас складає 170 тисяч слів, що свідчить про багатство й розвиненість мови.

Як представник Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара хочу розповісти про стан викладання іноземних мов у нашому виші. Сьогодні студенти ДНУ мають можливість вивчати 14 мов (це крім латинської, старослов’янської, давньоруської), серед яких англійська, французька, німецька, китайська, японська, а також італійська, португальська, турецька та інші. Серед наших студентів-філологів є й „поліглоти”, які знають декілька іноземних мов. Скажімо, студентка другого курсу китайського відділення Маргарита Агафонова завоювала на останній Всеукраїнській олімпіаді з китайської мови перше місце. Вона прекрасно знає також турецьку та англійську й зараз завдяки виграному гранту підвищує свою кваліфікацію в Китаї. Таких прикладів в університеті достатньо.

Добре усвідомлюючи, що 10 млн. громадян України визнають своєю рідною мовою російську, ми зберегли на факультеті потужне російське відділення. На кафедрі загального та російського мовознавства висококваліфіковані викладачі готують фахівців за спеціальністю „російська мова та література”. Тобто людина, яка хоче вивчати мови, завжди таку можливість отримає на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства Дніпропетровського національного університету. В університеті також є курси іноземних мов, де може навчатися кожен бажаючий – і в сорок років можна почати вивчати іноземні мови й стати поліглотом. 2000 слів – це той активний мінімум, необхідний для того, щоб мова стала засобом комунікації.

Безперечно, громадяни моєї країни повинні знати рідну мову. Але якщо ми сьогодні не будемо звертати увагу на вивчення іноземних мов, то ризикуємо опинитися на узбіччі сучасних процесів, які відбуваються у світі. Ми повинні мати активний діалог зі світом і для цього вивчати іноземні мови. Наш університет дає глибокі мовні знання, тому випускники ДНУ користуються значним попитом не тільки в Україні, але й за кордоном.

Прогнозувати, що буде відбуватися далі, складно. Мені здається, що найсуттєвіше для тих, кому небайдужі питання культури, духовності, мови – зберегти будь-яку національну мову, яка існує сьогодні в світі, її неповторність, оригінальність, своєрідність.