23 июня - профессиональный праздник чиновников

На службі в народу, вони зрідка посміхаються, бо справ багато. Особливо тепер, коли на чолі України нова влада, та і в керівництві областю багато нових облич. Встигли вони втомитися чи ні, та сьогодні в залі — самі посмішки та аплодисменти: трошки слів подяки, трошки і гордості за себе.

В'ячеслав Задорожний, перший заступник голови облдержадміністрації:
- Величезне дякую за ваш труд, за те, що ви робите в соціально-економічнім розвитку області. Не соромно дивитися в очі ні мешканцям нашої області, ні ветеранам, бо нам є що сказати, що зроблено за ці 100 днів. А за 100 днів зроблено не мало: ми прийняли бюджет, вперше за останні роки бюджет без вилучень, більше 30 програм сьогодні фінансується з обласного бюджету.

Грамоти, нагороди, грошові премії, і, звичайно квіти, в професійне свято роздавали за досягнення. Щоправда, які саме не уточнювали. Вітали у професійне свято чиновників і люди на вулиці. Щоправда, побажання в цей день у них були дещо специфічні.

Валентин, мешканець міста:
- Високим чинам — менше красти, більше думати, про тих, хто унизу. Тому що ж все ж таки вони роблять погоду, а не високі чини. За часів союзу, як було? Крали комуністи чи ні, та на чолі завжди була робітнича людина”.

Мешканець міста, Андрій:
- Побільше цікавої роботи для городян. Якщо вони вже держслужбовці, то хай більше займаються містом, ну і звичайно успіхів та здоров'я.

Мешканець міста Кривий Ріг, Анатолій:
- Я їх вітаю, бажаю їм наснаги, творчих успіхів, і доброї праці на благо міста, України та області.

Та є люди, які вітати чиновників не захотіли. Бо, кажуть, нема з чим вітати, мовляв, аби святкувати, спочатку треба добре попрацювати.

Людмила Івановна, мешканка міста:
- Соромно їм святкувати таке свято, з такими успіхами!

Тетяна, мешканка міста:
- Просто їм треба краще попрацювати, аби добре відпочити.

Чи то наша бюрократія відлякує людей від посадовців, чи то рівень власного життя у порівнянні з їхнім. Та наш народ не черствіє остаточно: свят їм не шкода, бо, як то кажуть, усі професії потрібні, навіть, якщо і їхня праця для більшості залишається непоміченою.