Открываем панораму прошлого

Конференція, насамперед, мала на меті конструктивний обмін новітніми науковими досягненнями в різних галузях історичної науки, знайомство студентів-істориків ДНУ з різними історичними науковими школами України, встановлення наукових контактів і налагодження співпраці зі студентами інших вищих навчальних закладів.

Від імені керівництва ДНУ з початком роботи форуму студентів та молодих учених привітав і побажав творчих успіхів проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді професор Валентин Васильович Іваненко:

- Проведення конференції такого представницького рівня та широти тематики у нашому класичному університеті є невипадковим. Адже підготовка істориків в стінах ДНУ ведеться вже 92-й рік, починаючи з 1918 р. За ці десятиліття в університеті склалася знана наукова школа з історичної україністики, набули розвитку декілька важливих наукових напрямів, зокрема з суспільно-політичної та аграрної історії України ХІХ – ХХ ст., історіографії та джерелознавства історії України ХVІ – ХХ ст., історичного краєзнавства та археології Придніпров’я тощо. Далеко за межами України відомі розробки дніпропетровських науковців у царині германістики та кількісних методів в історичних дослідженнях.

Сьогодні на історичному факультеті ДНУ працює висококваліфікований колектив науково-педагогічних та наукових працівників, у тому числі 12 докторів та понад 30 кандидатів історичних наук. У спеціалізованій вченій раді з історії при нашому університеті захищається одна – дві докторські та кілька кандидатських дисертацій щорічно. На факультеті навчається понад 440 студентів та екстернів за ліцензованими спеціальностями „Історія”, „Архівознавство” та „Археологія”. Тут активно діє студентське самоврядування, зокрема студентське наукове товариство. І саме студенти-історики ДНУ ініціювали проведення цієї конференції.

Відкриваючи пленарне засідання, декан історичного факультету Сергій Іванович Світленко констатував:

- Проведення І Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених „Історія світової цивілізації від давнини до сучасності” викликала помітний інтерес. До оргкомітету надійшли заявки від 142 осіб з 38 ВНЗ України та Росії. На форумі працюватимуть вісім секцій. Це, зокрема, секції археології, історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, етнографії, історії Стародавнього світу та Середніх віків, давньої та нової історії України, новітньої історії України 1917–1939 рр. та з 1939 р. до сьогодення, нової та новітньої всесвітньої історії. Така широта інтересів є дуже позитивною, враховуючи, що на сьогодні деякі галузі історичних наук, а особливо археологія, етнографія, історія стародавнього світу і середніх віків та інші потерпають від дефіциту кадрів вищої кваліфікації, від браку дійсно інноваційних досліджень.

Утім, роль зазначених галузей історичної науки важко переоцінити. Візьмемо хоча б археологію. Нещодавно на базі нашого факультету була проведена VІ Дніпропетровська обласна наукова історико-краєзнавча конференція „Історія Дніпровського Надпоріжжя”, присвячена урбогенезису міста. Гадаю, що учасникам нашої конференції буде цікаво знати, що саме непересічні археологічні розкопки на Богородицькій фортеці, які здійснювалися археологами ДНУ починаючи з 2001 р., дозволили суттєво змінити уявлення про урбогенезис нашого міста і доказово вести мову про білінійність та поліцентричність цього процесу. Не менш важливими є етнографічні дослідження, які дозволяють показати етнічну розмаїтість України, а ці знання дуже важливі не тільки з академічного погляду, а й як вартісний матеріал для вироблення правильної етнокультурної політики, формулою якої був би девіз: „У багатоманітті наша сила!”.

Розуміння складного процесу етнонаціонального розвитку, самопізнання і самоосмислення особи і нації через духовну історичну спадщину та визначення оптимальних світоглядних орієнтирів у національних і міжнаціональних стосунках, – продовжив Сергій Іванович, – одне з головних завдань української історичної науки. У цьому сенсі суттєво важливими є проблеми історії української державності та етнонаціональних процесів, навколо яких й досі точаться дискусії в сучасній історіографії. Історіософська суть полеміки полягає в різній інтерпретації українських історичних витоків, їх державної та етнічної основ. Обговорення цих складних наукових проблем ускладнюється тим, що вітчизняна й зарубіжна історіографія насичена національними й державними міфологемами, наукове спростування яких є важливим завданням української науки. Втім, ведучи боротьбу зі старими міфами, дослідники нерідко породжують новітню міфотворчість. І в цьому зв’язку для формування світогляду сучасного студентства є однаково неприйнятним як перебільшення зрілості етнонаціональної і державницької традицій українського народу в минулому, так і їх недооцінка або взагалі фактичне заперечення. Засобами історичного матеріалу важливо сформувати в суспільстві розуміння тяглості, безперервності українського історичного процесу. Однак це не означає, що його слід представляти як однолінійний процес поступальної еволюції тільки по висхідній. Історична наука повинна йти шляхом теоретико-методологічного синтезу на основі поліварівнтності підходів, методів і прийомів пізнання минулого. Принциповим стає утвердження практики широкого діалогу, а не монологу і цьому, безсумнівно, сприяють наукові обговорення, в тому числі на конференціях.

Безумовно, вирішення зазначених завдань і повноцінна реалізація всіх функцій історичної науки можлива лише за активної і креативної ролі молодого покоління істориків. Сподіваюся, що наша конференція студентів і молодих вчених сприятиме інтенсифікації інтелектуальних обмінів, а це запорука подальшого розвитку історичної науки!

На секційних засіданнях визнали, що сьогодні в науці триває складний, часом болісний процес теоретико-методологічного переосмислення багатьох проблем української та зарубіжної історії, постійно оновлюється теоретичний та методичний інструментарій дослідника. Осягнення нових історіографічних тенденцій неможливе без активних обмінів, ефективною формою яких і стало проведення І Всеукраїнської наукової конференції „Історія світової цивілізації від давнини до сучасності”. Без сумніву, науково обґрунтовані й аргументовані дискусії навколо резонансних проблем історії, що відбулися під час роботи форуму, сприятимуть вихованню у студентства наукової толерантності, розвитку наукової мобільності (що є важливою складовою Болонського процесу), професійному зростанню, вихованню наукової толерантності; слугуватиме активізації наукових досліджень талановитої молоді.