Якими були гетьманська садиба та двір воєводи у легендарній фортеці Дніпра?

Музей історії Дніпра продовжує проєкт відтворення вигляду будівель, які могли існувати на території Новобогородицької фортеці.

Про чергові успіхи на цьому напрямку роботи в Музеї історії Дніпра повідомили:

“Як було влаштоване життя всередині Новобогородицької фортеці? Хто керував її справами, де зберігали документи та приймали важливі рішення?

Сьогодні запрошуємо зазирнути до двох важливих споруд фортеці — двору воєводи та приказної хати. Саме тут зосереджувалися управління, адміністративна робота й повсякденні турботи про життя укріплення.

Наявність на території фортеці будинку воєводи засвідчується справою про будівництво Новобогородицької і Новосергіївської фортець. У ній зазначено побудову 1 воєводського двору, у тому числі 3 воєводські хати та 1 – приказна. На основі аналогії з сусідньою, Новосергіївською фортецею, було висунуто припущення, що це мала бути подвійна рублена хата з сіньми. Місце розташування і конфігурація двору – гіпотетичні, на основі плану 1782 р., оскільки будинок археологічно досі не виявлено (2026 р.).

На основі аналогій Томської воєводської садиби (1660-1760 рр.), Псковського воєводського двору XVII ст., Єлецького воєводського двору XVII ст., Олонецького воєводського двору 1671-1675 рр., було висунуто припущення, що будинок міг бути зроблений на т.зв. «підклітях» (напівпідвальних приміщеннях), які використовувалися як комори. Орієнтуючись на томський приклад, було висунуто припущення, що робочі зустрічі могли проводитися в сінях, а кімнати (світлиці) бути суто житловими. Звідси ж походить і припущення про розташування військових амбарів і сараїв у дворі воєводи для спрощення контролю.

Приказна хата (ізба) була адміністративним центром фортеці. Тут розташовувалась канцелярія, архів. Сюди приїздили гінці. Тут могли тимчасово утримувати невелику кількість в’язнів.

Наявність приказної хати на території фортеці підтверджується документами про будівництво. Археологічно не виявлена (2026 р.), тому для реконструкції застосовано принцип аналогій.

Припущення про близьке розташування будинку воєводи та приказної хати висунуто на основі Ілимського острогу 1647 р. побудови.

Ймовірне місце розташування висунуто на основі плану 1782 р.

Розміри встановлено розрахунково-модульним шляхом. В документах вона фігурує в однині на відміну від споруд воєводи. Відповідно, вона мала бути приблизно втричі меншою. Розміри встановлено за аналогією з Томськом, де археологи знайшли будівлю, яку ідентифікують як імовірну воєводську канцелярію, і яка мала форму квадрату зі стінами від 6 до 8,4 м в довжину.

Серед перших працівників приказної хати Новобогородицької фортеці фігурували піддячні: Стенька Єлезаров, Роман Раховський та Леонтій Звягін.

А тепер зазирнемо до гетьманської садиби та спробуємо уявити, як був облаштований цей особливий простір.

Зі справи про будівництво Новобогородицької і Новосергіївської фортець відомо, що на території існував двір гетьмана Івана Мазепи. При цьому гетьману, полковнику і старшинам було зроблено 7 дворів, на яких знаходилося 6 хат із сінями, у тому числі 2 світлиці та 9 плетених сараїв.

Двір гетьмана археологами наразі (2026 р.) не виявлено. Розташування і конфігурація двору є гіпотетичними, встановленими на основі плану 1782 р. Планування двору і будинку зроблено за аналогіями, на основі опису маєтностей гетьмана Данила Апостола, розкопок дворів гетьмана Івана Мазепи у Батурині та Гончарівці, розкопок на місці будинку Богдана Хмельницького в Суботові (усього 8 будинків).

Такі будинки, зазвичай, мали дві світлиці (що співпадає з кількістю світлиць, наведених у справі про будівництво фортеці) – одна (менша) – столова світлиця, з опаленням, де гетьман проводив зустрічі в холодну пору року, друга – (більша за розміром) холодна світлиця або літня, де не було опалення, а зустрічі проводилися в теплу пору року. В приміщенні мала знаходитися опочивальня гетьмана. Поварня (кухня) могла бути всередині або на вулиці. Вхід до дерев’яної вбиральні міг проходити через дерев’яний коридор. Обов’язковим елементом споруди були сіні. Наявність інших приміщень у будівлі (комора, кабінет) спричинена господарчими потребами”.

Ілюстрації – Музей історії Дніпра.