Інопланетні прибульці висадились у Дніпрі!

Напевно, багато мешканців міста та України будуть тільки раді такому позаземному втручанню в наше життя.

Дійсно, може, хоч позаземний розум наведе лад в нашій багатостраждальній країні, яку вже 13-ий рік влада веде до примарних мрій про щасливе майбутнє.

А замість цього весь цей час у країні йде кривава та нескінченна війна, завершення якій все не видно. Україна втратила майже чверть своєї території та мільйони людей, які загинули на фронті та виїхали за кордон і навряд чи повернуться. А нас все годують тезами про незламність, потужність та непереможність…

Звичайно, головну роль в цьому жаху зіграли дії безумного диктатора країни-агресора. Та мінлива стратегія наших друзів, які підштовхували країну до змін. А потім виявились не зовсім друзями…

Але і важливість дій української влади на цьому 13-річному шляху, переповненому  скандалами з корупцією та розграбуванням країни, неможливо заперечувати…

У підсумку життя під нескінченними обстрілами, на межі загибелі, при безупинному скочуванні в економічну, соціальну, політичну та усі інші види прірв вимушує більшість українців вірити не в дії нашої влади. А сподіватись на диво – хоча б у вигляді прибульців.

І ось нарешті прибульців вже можна побачити у Дніпрі! Що саме приємне – це не якість кровожерливі рептілоїди, а досить мирні на вигляд гуманоїди.

Першими світлинами їх перебування у нашому місті поділилася Команді Індустріального району. Як повідомляють у цій групі, гості прибули шукати розумне життя в наших краях. Вони ознайомились з містом і навіть попили кави.

До місцевих мешканців гості відносились дружньо і дивували людей хіба що своїм оголеним виглядом. Але, напевно, у візитерів – свій рівень теплообміну та традиції одягу. Точніше, його повної відсутності.

Які будуть зроблені висновки з цього візиту і чи допоможуть прибульці повернути мир в Україну, - не повідомляється…

Звичайно, ця подія – фантазія Команди Індустріального району. Але багатьом з нас зараз хотілося б, щоб вона стала реальністю. Бо іншого виходу з нашого суцільного жаху щось не видно…