У Дніпрі родинам 22 загиблих військовослужбовців вручили посмертні нагороди

За кожним полеглим захисником — життя, сповнене мрій і планів, родина та спогади, які залишаються з близькими назавжди. У Дніпрі вшанували пам’ять про 22 військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну. Їхнім рідним передали медалі «Захисник Вітчизни» — як знак вдячності за мужність і відданість країні.

Серед нагороджених — родина Сергія Бугиря, який долучився до війська на початку повномасштабного вторгнення. Посмертну медаль «Захисник Вітчизни» передали його дружині Людмилі та сину Тарасу.

«Коли почалася війна, він сказав: “Ти ж розумієш, що я пішов?” Він був патріотом, вірив у перемогу, хоча й розумів, що вона буде не скоро. Казав: “Сьогодні хтось, завтра я”. Я вірила, що він фартовий, що з ним нічого не станеться. Востаннє ми бачилися на 25-річчя нашого весілля. Приблизно за півтора місяця його не стало. Мені було дуже важко це прийняти», — поділилася дружина загиблого військовослужбовця Сергія Бугиря.

Вдома Сергій був турботливим батьком. Син Тарас досі пам’ятає їхні вечірні розмови на кухні — говорили про політику, космос і все, що спадало на думку.

«Я дуже цінував ці розмови й зараз часто їх згадую. Для мене батько завжди був людиною, відданою своїй родині й Україні. Він умів приділити час дітям, поговорити, щось пояснити. Я пам’ятатиму його не лише як військового, а передусім як тата», — поділився син загиблого захисника.

За словами заступника міського голови Дніпра Андрія Денисенка, за кожним ім’ям у списку полеглих — людина, її життя та близькі, які продовжують жити з цією втратою. Тому вшанування загиблих — це передусім про вдячність і пам’ять, яку місто має зберегти.

«Особливе місце в серці кожного дніпрянина, кожного українця займають ті захисники, які віддали своє життя, пішли у засвіти. Шевченко колись сказав, що нація складається з живих, померлих і ненароджених. І нам важко уявити повноту нашої нації без наших полеглих Героїв. Наш обов’язок — пам’ятати кожного українця, який став на захист Батьківщини, кожного, з ким ми вже не зможемо випити чашку кави, поговорити, подякувати за його подвиг», — зазначив Андрій Денисенко.