Вони відроджували унікальний петриківський розпис

Опубліковано унікальні світлини , які зберегли живу історію Петриківки та її видатних майстрів, які відроджували цей розпис у 1980-х роках.

Це у наш час Петриківський розпис знають у багатьох країнах світу. Нагадаємо, що більше 10 років тому він офіційно був визнаний ЮНЕСКО частиною культурної спадщини всього людства.

А півстоліття тому ситуація з ним була досить сумною. Стародавній розпис радянська влада не підтримувала та не зберігала. С кожним роком ставало все меньше майстрів та майстринь, які володіли цією технікою.

Але у 1980-х роках почався довгий процес його відродження. Були зібрані художники, які ще володіли секретами цього розпису. Їх об’єднала створена фабрика Петриковського розпису “Дружба”.

Унікальними світлинами майстрів того часу, які відроджували Петриківський розпис, поділилася знана в усьому світі майстриня цього мистецтва, дніпровська художниця Вікторія Тимошенко.

Ось що вона про це розповіла:

“Петриківський розпис - це не лише декоративне мистецтво, а й культурна спадщина України, яка давно здобула світове визнання. На цих фотографіях - люди, які своєю працею створювали, розвивали та передавали традиції наступним поколінням. І це невеличка частина майстрів ю, а їх дуже багато.

На світлинах:

художниця фабрики «Дружба» Ніна Щербина;

майстрині художнього розпису фабрики «Дружба» Наталія Циганова та Валентина Вакуленко;

заслужений майстер народної творчості України Федір Панко у своїй майстерні;

майстриня художнього розпису Валентина Панко;

заслужений майстер народної творчості України Василь Соколенко біля старовинної печі, розписаної в традиційному стилі;

Валентина Панко в музеї свого батька — видатного петриківського художника Федора Панка, директоркою якого вона стала після його смерті;

художниця Валентина Хоменко у дворі свого будинку.

Ці фотографії - не просто архівні кадри. Це пам’ять про людей, які присвятили своє життя збереженню унікального мистецтва Петриківки, що сьогодні є одним із символів української культури.

Бережімо нашу історію, пам’ятаймо наших майстрів і передаваймо їхню спадщину майбутнім поколінням!”.

Фото – Василь Літош, 1984 рік.