Люди Дніпропетровщини: Її руками була створена дивовижна краса, якою захоплювалась вся країна

Виповнилось 105 років зі дня народження талановитої майстрині розпису Віри Клименко-Жукової.

Життя нашої землячки, яскравої і талановитої художниці Віри Клименко-Жукової (1921 - 1965) виявилось до прикрості коротким. Вона прожила лише 44 роки, але за цей час встигла зробити напрочуд багато для розвитку українського мистецтва.

Вона була з відомої на весь світ Петриківки, там навчалась знаменитому розпису, робила перші творчі кроки та здобувала визнання. А в подальшому її доля та основна творча діяльність якої була пов'язана з Київським експериментальним кераміко-художнім заводом.

На цьому підприємстві майстриня у 1947 р. очолила художній цех. Разом з іншими своїми землячками-художницями Вірою Павленко, Галиною Павленко-Черниченко, Марфою Тимченко, вона започаткувала новий, оригінальний напрямок декорування порцелянових виробів, використовуючи елементи і мотиви петриківського розпису.

Витончені та гармонійні роботи Віри Клименко-Жукової вражають своєю довершеністю і до сьогодні вважаються "еталонними" для майстрів, які працюють у техніці надглазурного розпису порцелянових виробів.

Про долю майстрині нагадали «Модерна Україна» та Ірина Шартавська:

«28 березня день пам'яті Віри Клименко-Жукової - майстрині декоративного розпису, художниці по фарфору (1921–1965).

Народилася майбутня мисткиня в с.Петриківка.

"Після закінчення семирічки навчалася в школі декоративного малювання у відомої майстрині Тетяни Пати. Перед війною працювала в артілі художніх вишивок і тканин в с.Великі Сорочинці Полтавської області, а згодом розписувала таці в артілі "Металопіднос" у м.Жостові (РФ).

Основна творча діяльність художниці пов'язана з Київським експериментальим кераміко-художнім заводом, на якому вона очолила художній цех у 1947 р. Разом з іншими майстринями сестрами Вірою Павленко та Галиною Павленко-Черниченко, Марфою Тимченко започаткувала новий, оригінальний напрямок декорування порцелянових виробів петриківським розписом, який був занесений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Художниця освоїла досить специфічну технологію малювання на фарфорі, віртуозно декорувала надглазурним розписом у притаманній для неї витонченій манері письма.

Віра Федосіївна тонко відчувала матеріал, підкреслювала крихкість і білизну фарфору вишуканими рослинними орнаментами. Її розписи вирізняються надзвичайною ажурною промальовкою плавно закручених гілочок, перистого листя, дрібних прожилок, травинок тощо.

У музейній колекції зберігаються 49 творів фарфору автора. Це вази, блюда, набори для напоїв, чайники, кавники, чайні сервізи, баклаги, оздоблені поліхромним розписом і золоченням.

Учасниця багатьох виставок як в Україні так і за її межами, починаючи з 1946 року.

Віра Феодосіївна працювала на заводі до останніх днів життя. Створені нею взірці орнаментів для деколей використовували на підприємстві ще досить значний час. Цінна збірка творів мисткині представлена в Національному музеї українського декоративного мистецтва: декоративні панно на папері та розписи на фарфорі – сервізи, набори, вази, декоративні тарілки та інше.", - Національний музей декоративного мистецтва України».