Тепер все буде добре – ви у безпеці: поліцейські «Білі янголи» евакуювали з Нікополя трьох маломобільних людей

Нікопольський район об’єднує кілька прифронтових громад, які щоденно зазнають ворожих атак. У таких умовах особливо вразливими залишаються люди похилого віку та маломобільні мешканці, які часто не можуть самостійно виїхати у безпечні місця.

Так, минулого тижня евакуаційна група «Білі янголи» Нікопольського районного управління поліції спільно з фахівцем Товариства Червоного Хреста України допомогла виїхати з небезпечних територій району двом літнім жінкам та подружжю, які через вік і стан здоров’я не могли самостійно подбати про свою безпеку. Серед евакуйованих — 92-річна пані Лідія з Нікополя та 82-річна пані Віра з Покровської територіальної громади. Обидві жінки є маломобільними та потребують постійного догляду.

Пані Лідія — найстарша з дев’яти дітей у родині. Тривалий час за нею доглядала сестра, однак через поважний вік вона вже не могла забезпечити необхідну допомогу.

Пані Віра проживала сама у прифронтовому селі, яке регулярно потрапляє під обстріли. Після падіння жінка отримала перелом шийки стегна та була госпіталізована.

Соціальні працівники, які опікувалися жінками, звернулися по допомогу до поліцейських. «Білі янголи» евакуювали їх у безпечний район та передали представникам гуманітарної місії «Проліска», які забезпечили подальшу медичну евакуацію до спеціалізованих закладів, де за жінками здійснюватимуть необхідний догляд.

Також 6 березня правоохоронці допомогли виїхати з Нікополя 76-річній жінці та її 73-річному чоловіку, який нещодавно переніс інсульт і перебував на лікуванні у медичному закладі міста. Подружжя звернулося до поліцейських по допомогу, і правоохоронці службовим транспортом доставили їх у безпеку. Літні люди щиро подякували поліцейським за допомогу та підтримку у складний для них момент.

«Головне, що тепер ви в безпеці. Все буде добре», — заспокоював людей начальник сектору евакуаційних заходів Назар Кітенко.

Поліцейські «Білі янголи» і надалі продовжуватимуть допомагати людям, бути поруч у складні моменти та робити все можливе, щоб мешканці прифронтових громад могли дістатися безпечніших місць.