Он был на фронте с первого дня войны…

«Головне - найти свою любов...

Дніпровський Герой.

В’ячеслав, 34 роки, мешкає в Сухачівці.

До війни працював на самому відомому підприємстві Дніпра - ДМЗ ім. Петровського, СТАН 550.

З 2022 року з 1-го дня війни на фронті.

Всю війну мріяв повернутись до Дніпра, одружитись, завести сім’ю.

Але кілька днів тому біля Бахмута Донецької області, FPV-дрон спричинив вибух, розірвав мрії.

Важкі поранення кінцівок зоставили військових провести ампутації ніг та руки.

Вкрай важкому стані з великою крововтратою був доставлений до лікарні Мечникова в реанімаційне відділення.

В операційних Мечникова виконано 5 операцій, накладена ВАК-терапія, перелито майже 4 л препаратів крові.

На обличчі воїна написане одне бажання — вистояти, запротезуватись, повернутися до рідної домівки та познайомитись з дівчиною.

Сказати матусі та батькові поки не наважується, хоча вони тут дуже поряд.

Батько - Валентин Миколайович, пенсіонер.

Мати - Оксана Миколаївна, працює в школі.

В’ячеслав з Алмасом, який втратив кінцівки, воювали в одній роті.

З оптимізмом планують майбутнє, розповідаючи, як швидше треба стати на ноги.

Все попереду, саме страшне В’ячеслав вже пережив…».