60 років тому розпочалася історія Музею Яворницького

18 липня 1964 року було урочисто відкрито меморіальну Кімнату-музей Дмитра Яворницького.

Вона стала першим та дуже важливим кроком на шляху створення повноцінного Будинку-музею Яворницького, який працює на площі Шевченка, 5.

Міський сайт докладно розповідав і про історію цієї будівлі (в якій тривалий час проживав Дмитро Іванович та його дружина), і історію самого музею.

А нещодавно ми писали про те, яку роль у створенні цього музею відіграла тодішня директорка історичного музею Горпіна Ватченка.

Давній друг Міського сайту, кандидат історичних наук, завідувач відділу Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького Максим Едуардович Кавун нагадав, з чого починалася музеїфікація Садиби Яворницького:

«60-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ МЕМОРІАЛЬНОЇ КІМНАТИ-МУЗЕЮ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО.

"ПЕРВІСТОК" БУДИНКУ-МУЗЕЮ.

18 липня 1964 року – рівно 60 років тому – була відкрита Меморіальна кімната-музей Д.І. Яворницького.

Це була перша реальна спроба музеєфікації садиби Д.І. Яворницького та створення експозиції, присвяченої його життю та діяльності.

З пожовтілих сторінок газет 60-річної давнини старі фотографії все ж передають атмосферу тієї важливої культурної події...

Одразу після смерті Д.І. Яворницького, ще в 1940-1941 роках жінка Серафима Дмитрівна клопоталася про створення Будинку-музею.

Було ухвалене навіть рішення міськвиконкому в 1941 році!

Далі була Друга Світова війна, важкі післявоєнні роки, знову напівзабуття постаті Дмитра Івановича...

Тільки на початку 1960-х років зусиллями тогочасної інтелігенції була піднята "хвиля пам'яті" (можна назвати так):

1961 рік - перепоховання праху академіка з ліквідованого міського цвинтаря (нині парк імені Писаржевського) біля будівлі історичного музею.

1963 рік - видання книги Івана Шаповала "В пошуках скарбів" - першої романтизованої біографії Дмитра Яворницького.

І, нарешті, 18 липня 1964 року відкриття Меморіальної КІМНАТИ-МУЗЕЮ.

Через низку причин у 1964 році була створена Кімната-музей як «половинчате» рішення проблеми меморіалізації Д. І. Яворницького. Через десять років, на превеликий жаль, ця кімната була зачинена для відвідувачів.

І тільки 3 листопада 1988 року, після тривалої реставрації, та дослідницько-пошукової роботи, було відкрито для відвідувачів Меморіальний БУДИНОК-МУЗЕЙ Д. І. Яворницького…

Цей ювілей важливий не стільки сам по собі, а як засіб згадати з вдячністю усіх, хто сприяв чи долучився до збереження пам'яті про Дмитра Івановича Яворницького, особливо в 1960-1980-і роки.

До-речі, відкриття КІМНАТИ-МУЗЕЮ досить широко висвітлювалося в усій місцевій пресі, звичайно ж з оглядкою на ідеологічні шати та стереотипні уявлення».