Новая топонимия Днепра: Дворцовая улица

Недавно на карте нашего города появилась Дворцовая улица, но ни к Дворцу Потемкина, ни к имперским личностям она никакого отношения не имеет.

Эта небольшая улица раньше называлась Алеутская. Она расположена в частном секторе поселка Новые Кайдаки, недалеко от 11-й горбольницы.

Улица Дворцовая – совершенно небольшая по размеру и пересекает улицу с еще одним громким названием: Фортечну (Крепостную).

Почему эта улица получила такое громкое название, был ли здесь раньше дворец, рассказали в Музее истории Днепра:

«Двірцева вулиця.

Які ваші перші асоціації? Аніяка імперська влада чи Катерина ІІ тут не замішана. Її назва походить від козацького військового палацу (т. зв. «двірця»), в якому засідала адміністрація Кодацької паланки Нової Запорізької Січі (щось на зразок сучасної обласної адміністрації). Документальні згадки про його існування маємо з 1765 р.

Існує припущення, що палац розташовувався біля однієї із в’їзних веж Новокодацької фортеці. Вулиця знаходиться неподалік можливого місця знаходження палацу. На думку історика І. Кочергіна, палац було збудовано з дерева. У його приміщеннях засідали: городовий отаман, полковник, осавул, писар, підписар, кодацький отаман, шафар кодацького перевозу.

З документів достеменно відомо, що саме у військовому палаці зупинявся кошовий отаман Запорізької Січі під час відвідин міста Новий Кодак. Тут же проходили й урочисті учти (банкети) на його честь. Так, наприклад, збереглися згадки про візити до Нового Кодаку останнього кошового отамана – Петра Калнишевського наприкінці лютого 1772 р. і 28 листопада 1774 р. В обох випадках П. Калнишевський зупинявся у військовому палаці Нового Кодаку.

Військовий палац міг бути однією з кількох адміністративних споруд паланкового міста. Так, історик Валентин Старостін зазначає, що: «паланочне місто мало значну кількість державних будівель, від яких до сьогодні зберігся лише перелік. Канцелярія, скарбниця, арсенал з пороховим льохом, церковне правління, митна контора при перевозі, шпиталь, школа, касарня, військовий палац <…>. Але як вони поєднувались, чи в одних будинках, чи мали окремі споруди сказати вже не можна. Тим більше не можна сказати як їх було збудовано: чи як звичайні хати, чи вони мали якийсь більш представницький вигляд».