В Днепровском Художественном музее открыли новую выставку

На ней представлены десятки работ талантливейшего художника и педагога Николая Погребняка.

К сожалению, из-за Большой войны Днепровский художественный музей не может принимать посетителей. Его основные фонды архивированы и ждут нашей общей Победы.

Но музей продолжает работать и периодически радует своих поклонников виртуальными выставками и проектами.

Сейчас в художественном музее создали и открыли большую выставку работ нашего талантливого земляка Николая Погребняка (1885-1965).

В Днепровском художественном музее приглашают всех желающих на просмотр этой экспозиции и рассказывают об авторе и его работах следующее:

«БІЖІТЬ ЗУСТРІЧАТИ СОНЦЕ!

Віртуальна виставка, присвячена українському художнику, педагогу Миколі Погрібняку (1885 – 1965).

Через військові дії пропонуємо всім, хто цікавиться історією українського мистецтва і, зокрема, книгодруку, відвідати віртуальну виставку, присвячену знаковій особистості Придніпров’я Миколі Степановичу Погрібняку. Сподіваємося, що невдовзі ви зможете на власні очі побачити оригінальні твори цього майстра.

Український художник Микола Погрібняк був яскравою постаттю тієї генерації українського пореволюційного відродження, що майже вся була знищена за часів тоталітарного режиму. Разом з катеринославськими художниками Адольфом Страховим, Іваном Євсевським, Борисом Смирновим, Михайлом Сапожниковим Микола Погрібняк революційними лозунгами, плакатами оформлював будинки, вулиці та площі міста.

Його книжки завжди відрізнялися своїм національним підґрунтям, мали давню українську традицію книгодруку і нині є невеличкими шедеврами своєї доби. Під час визвольних змагань 1917 -1920-х років книжечки в оформленні М. Погрібняка зазвичай виходили у маленькому форматі, дешевих тоненьких обгортках, на сірому газетному папері.

До зібрання ДХМ фонд М. Погрібняка, до якого увійшов архів художника з унікальними документами, світлинами, листами; живописом, графікою, керамікою, був залучений свого часу відомою мистецтвознавицею, поеткою, науковицею Лідією Яценко (1940 – 2005).

Дніпропетровський художній музей, у форматі спільних з музеєм «Літературне Придніпров’я» виставок 2006, 2007, 2008 років, репрезентував творчість напівзабутого художника. Зі сховищ ДХМ на світ Божий з’явились невідомі артефакти ХІХ – ХХ ст. Шанувальники мистецтва побачили живопис М. Погрібняка 1927 – 1949 років; близько 50-ти мотивів українського орнаменту, змальованих митцем на Київщині, Полтавщині, Сумщини, Дніпропетровщині; графіку в різних техниках (пастель, акварель, туш, олівець); авторську пластику малих форм; зібрання кераміки кінця ХІХ - поч. ХХ ст. (Опішнє - Полтавщина, завод Білоскурського - Черкащина) з власної колекції художника; а також рідкісні (катеринославські, січеславські, згодом - дніпропетровські) книжкові та періодичні видання пореволюційної доби та 1920 – 30-х в оформленні М. Погрібняка із зібрання ДНІМ (Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького) та приватних колекцій. Це було ярким непересічним явищем у культурному просторі України - його справжньою духовною скарбницею.

Микола Степанович Погрібняк народився 5 (18) грудня 1885 р. в селі Козацькому Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкаської області) в селянській родині. Після закінчення двокласної школи протягом 1903-1908 рр. навчався у Миргородській промислово-художній школі.

Після закінчення художньо-промислової школи із званням вченого рисувальника М. С. Погрібняк одержав призначення в Катеринослав на посаду викладача графічних мистецтв, де й працював до кінця свого життя у різних учбових закладах. Зокрема, 1908 - 1917 викладав у міському чотирикласному училищі (нині музей «Літературне Придніпров’я»), в школі ім. Риндовської (1914), Дніпропетровському художньому училищі.

У березні 1913 р. М. Погрібняк був обраний членом катеринославського українського літературно-артистичного товариства «Просвіта». Він стояв біля витоків друкування української книжки на Катеринославщині, ілюстрував і оформлював майже всі видання письменників-просвітян (відомо більше 50 видань). Був під наглядом жандармів від 6 травня 1915 р., вони ж дали йому «кличку наружного наблюдения» – «Гривач».

М. Погрібняк виявив себе талановитим ілюстратором дитячих книжок. Як митець книжкової графіки, М. С. Погрібняк працював переважно над українською дитячою книжкою, оформлював дешеві книжечки для народного читання, «книжки-копійки», які виходили в Катеринославі.

М. Погрібняк брав активну участь в художньому оформленні та ілюструванні літературних, громадських та дитячих журналів, що видавалися в Дніпропетровську в 20-30-і рр.: “Чарівні квіти” (1923); “Сільськогосподарський журнал” (1924); часопис „Зоря” (1925); “Штурм” (1936), “Дружна ватага” (1936). Він є автором не тільки художнього оформлення, а й текстів деяких дитячих книжок: “Дід та баба” (1924); “Пісня про гарбуз” (1924); “Казка про павука, горобця та шуліку” (1925); “Сім’я тварин” (1925); “Омелькова сім’я” (1925)” “Ті, що не сіють” (1926); “Коза-дереза” (1926); “Посуд: казка” (1926)”. Державне видавництво України видало 16 дитячих книжок з його ілюстраціями.

В 1927 р. він брав участь у виставках, організованих в Києві, Москві та на Міжнародній виставці дитячої художньої літератури в Парижі. Високою оцінкою журі була відзначена його книжка “Посуд”.

На початку 1929 р. у Дніпропетровську відбулася велика Округова художня виставка, в якій брав участь і М. Погрібняк. Ось як цю подію висвітлював часопис «Зоря»: «Дніпропетровські художники не повинні пасти задніх в процесі будування української нац. культури. Поки що, лише в скульптурі Тенера, особливо в прекрасній, високоталоновитій постаті «Махновця», в малюнках Погрібняка та в деяких технічних засобах окремих картин Резніка ми відчуваємо це».

З 1929 р. М. Погрібняк – учасник всіх виставок дніпропетровських художників. 1937 р. відбулася персональна виставка робіт художника.

Під час війни М. Погрібняк залишився в Дніпропетровську. Влітку 1942 р. брав участь як художник у науково-археологічній експедиції на порожисту частину Дніпра, якою керував професор Павло Козар. З 13 по 25 грудня 1942 р. в музеї відбулася виставка художників міста. На ній були представлені твори відомих не лише в Україні художників В. Коренєва, Т. Максименка, М. Погрібняка та інших. „Дніпропетровська газета” від 26 січня 1943 р. писала: „Твори М. С. Погрібняка збудовані цілком на українському ґрунті. Художник любить свою країну, її вечори і ранки, її засніжені села. Художник однаково добре володіє пастеллю, аквареллю, олією”. Творчий шлях М. Погрібняка – це шлях художника, для якого найтісніший зв’язок з народною творчістю став невичерпним джерелом натхнення.

Він зібрав багату колекцію зразків українського орнаменту (понад 100 мотивів) Київської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської та ін. областей України, який прикрашав ужиткові речі (настінний розпис, вишивку, кераміку, різьблення по дереву) і мріяв видати альбом “Мотиви українського орнаменту”. У 1936 р. збіркою мотивів українського орнаменту брав участь у виставках народної творчості в Києві, Москві, Ленінграді.

Роботи М. С. Погрібняка знаходяться в Дніпропетровському художньому музеї. У 1950-1951 р. до 40-річчя творчої діяльності художника та 1965 р. до 80-річчя від дня народження і 50-річчя його творчості у Дніпропетровському художньому музеї відбулися персональні виставки. Він входив до складу членів вченої ради Дніпропетровського художнього музею. Талановитий живописець і графік М. С. Погрібняк 50 років життя присвятив педагогічній, творчій та громадській діяльності. У нього навчалася ціла плеяда художників, архітекторів та інженерів, які згодом стали видатними діячами мистецтва і науки.

Помер і похований у Дніпропетровську. На його могилі встановлено пам’ятник, автором якого є дніпропетровський скульптор В. П. Небоженко.

Експонуючи безцінні артефакти, сподіваємося на нові наукові відкриття, що збагатять уяву про унікальний культурний простір України кінця ХІХ - першої половини ХХ століть».

Репродукции – Художественный музей