Шість років декомунізації: чому Дніпропетровщина й досі не Січеславщина

Вже п’ять років як Верховна Рада згідно з законом про декомунізацію, перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро. Утім, остаточно процес декомунізації на Дніпропетровщині не завершено.

Досі лишається відкритим питання перейменування області. Для цього необхідно змінювати Конституцію України. Суспільне з’ясувало, на якому етапі нині процес перейменування Дніпропетровщини й чому депутати ніяк не проголосують за відповідний законопроєкт.

Процес перейменування області досить складний, адже вимагає внесення змін до Конституції України. Процедура така: по-перше, не менш ніж 150 депутатів або президент ініціюють законопроєкт; по-друге, документ має пройти перевірку Конституційного Суду України на відповідність статтям 157 і 158 Конституції. Після отримання схвального висновку Конституційного Суду, не менше ніж 226 депутатів мають проголосувати за внесення законопроєкту до порядку денного, і тільки потім, під час наступного засідання, ухвалити його більшістю — не менше ніж у 300 голосів. І ще жодний законопроєкт про перейменування Дніпропетровської області не подолав цей довгий шлях.

Дніпровська чи Січеславська

Певний час точилися суперечки щодо того, яку ж нову назву отримає Дніпропетровщина. На противагу “Дніпровській”, яка походила від нового найменування міста, багато істориків, у тому числі тодішній голова Українського інституту нацпам’яті Володимир В’ятрович, виступали за доцільність перейменувати область у Січеславську.

У квітні 2018 року група депутатів Верховної ради зареєструвала законопроєкт № 8329, який передбачав перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Досить швидко він пройшов процедуру схвалення у профільних комітетах Верховної ради. У висновку комітету правової політики від 11 липня 2018 року проєкт рекомендували відправити для погодження до Конституційного суду та включити до порядку денного сесії Верховної ради.

Втім, 20 листопада 2018 року голосування за це було “провалено”. Депутати чотири рази голосували за внесення його до порядку денного, але необхідних 226 голосів так і не набралося.

21 листопада 2018-го тодішній президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт № 9310, яким передбачалося перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську.

"Аналіз показує, що за Дніпровську область проголосує понад три сотні депутатів… Керуючись цією логікою, подав до Верховної Ради законопроєкт щодо перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську", – написав тоді Порошенко у Facebook.

Тоді ж і міський голова Дніпра Борис Філатов висловив підтримку саме цій назві й сказав, що соціологічні дослідження говорять про те, що більшість мешканців області проти назви «Січеславська».

23 листопада у парламенті група депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №9310-1 щодо перейменування області на Січеславську.

"Територія нинішньої Дніпропетровської області нерозривно пов'язана з історією українського козацтва та його адміністративно-військових центрів – Січей. Зокрема, на землях Дніпропетровщини упродовж XVI-XVIII століть існувало 5 із 8 запорозьких січей — Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Покровська... Відомо також, що упродовж 1918-1921 років нинішнє місто Дніпро мало неофіційну назву Січеслав, яку через поразку у війні з «червоними» та «білими» не встигли прийняти як офіційну... Ініціатива по перейменуванню області на Січеславську зустріла підтримку в місцевих і загальнонаціональних наукових та академічних колах. У Києві, Дніпрі та Кривому Розі проєкт зміни назви області розглядався й отримав підтримку на наукових круглих столах за участю істориків та краєзнавців. В цілому наукові кола підтримали назву області Січеславська як таку, що відповідає історичним місцевим традиціям та топоніміці", — йшлося у пояснювальній записці до проєкту про перейменування області у Січеславську, одним з авторів якого був народний депутат з Дніпра Андрій Денисенко.

На засіданні Верховної ради 7 лютого 2019 року законопроєкт, внесений Порошенко, не отримав підтримки. Натомість перейменування Дніпропетровської області на Січеславську на тій же сесії підтримали 240 народних депутатів, законопроєкт №9310-1 направили до Конституційного Суду.

“Є більш нагальні питання”

У квітні 2019 року Конституційний Суд України визнав, що законопроєкт щодо перейменування у Січеславську область не порушує статей 157 та 158 Конституції України, дозволивши Верховній раді розглянути й проголосувати за нього. Після отримання висновків КС парламент мав би ухвалити в першому читанні такий законопроєкт не менше, ніж 226 голосами. А на наступній черговій сесії Верховна Рада могла б голосувати за нього для прийняття в цілому. 300 голосів парламентарів — і крапка в декомунізації Дніпропетровської області була б поставлена. Але й досі стоїть кома.

Вибори президента, а згодом і парламентські вибори поставили на “паузу” процес перейменування Дніпропетровщини, вважає начальник Південно-Східного відділу Українського інституту нацпам’яті Ігор Кочергін.

“На це має бути політична воля, законопроєкт має бути винесений на голосування, зібрати 300 голосів, але цього не відбувається. І це питання до Верховної Ради”, — говорить Ігор Кочергін.

У комітеті Верховної ради з питань правової політики, який є профільним щодо законопроєкту про перейменування, кажуть: перспектива його розгляду та голосування найближчим часом є, та наразі існують більш нагальні питання.

“Багато законопроєктів знаходяться зараз в таких ситуаціях, тому що все було пригальмовано через COVID-19, це по-перше. По-друге, розгляд законопроєктів відбувається за повною процедурою, тобто це великий обсяг часу, це десь одна година двадцять хвилин пленарного часу, то просто фізично на сьогодні можливості розглядати його не було. Через організаційні моменти пригальмувалося все”, — розповіла заступниця голови Комітету ВРУ з питань правової політики Ольга Совгиря.

За словами Ольги Совгирі, нині готується законопроєкт щодо децентралізації, і потенційно питання перейменування може бути врегульовано разом з ним. Та поки що перейменування Дніпропетровської області не є першочерговим. Тож скільки і коли чекати — невідомо.