Хто заплатить за пасажирів приміських поїздів?

Приміські поїзди в Україні — наймасовіший, найсоціальніший та найдешевший транспорт. За 11 місяців ним скористалося 106,1 млн пасажирів, із яких 48,3 млн пільговики, що не оплачують проїзд.

«Водночас більшість пасажирів приміських поїздів, які оплачують проїзд і купують квитки, навіть не підозрює, що їх квиток покриває лише 10% від реальної собівартості перевезень, решту 90% витрачених коштів залізничному перевізнику взагалі не повертається, тобто Укрзалізниця возить пасажирів у приміському сполученні собі у збиток. Тарифи на приміські перевезення встановлюються за погодженням з місцевими органами влади, які реагують спротивом проти навіть незначного підвищення вартості проїзду», - заявляє в.о. директора Департаменту приміських пасажирських перевезень Сергій Савалюк.

Пасажирські перевезення здійснюються за тарифами нижче собівартості і у країнах ЄС з тією різницею, що там держава та місцева влада компенсують перевізнику різницю між витратами та доходами. В Україні ж необхідно змінювати підходи, якщо є зацікавленість у якісних перевезеннях, — говорить експерт транспортного ринку Олександр Кава.

«Якщо не буде 100% відшкодування перевізнику витрат, то приміський сектор не подолає кризу, не буде можливості для оновлення поїздів, а люди не зможуть отримати якісні послуги. До належної якості приміського руху може привести тільки активна участь у фінансуванні пасажирських перевезень держави і місцевих органів влади. Вони мають стати партнерами Укрзалізниці!», — зауважує екс-міністр інфраструктури Олександр Кава.

Не складається партнерство навіть у виконанні соціальних зобов'язань.

«При перевезенні пільговиків свої зобов'язання виконує лише одна сторона- ПАТ «Укрзалізниця», - стверджує директор з економіки і фінансів Андрій Рязанцев.

І це при тому, що компенсація повинна відбуватися за тарифом, який покриває лише 10% від фактичної собівартості перевезення. Законодавство передбачає, що збитки залізничного транспорту загального користування від застосування пільгових тарифів мають відшкодовуватися залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг. Однак відповідальності за невиконання такої статті закону місцева влада не несе. Так за 11 місяців 2017-го регіональним філіям ПАТ «Укрзалізниця» загалом з бюджетів областей повернули менше 15% від вартості наданих послуг з перевезення пільговиків – заборгованість становить понад 325 млн. грн.

Серед аутсайдерів, за даними Укрзалізниці, м. Київ та Волинська обл. – компенсації 0! До них приєдналися Київська обл. – відшкодувала 8%, Дніпропетровська – 8,1%, Харківська – 3,1%, Рівненська – 6,7%, Івано-Франківська – 1,7%, Чернівецька – 1,8%.

Стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає, що в переліку видатків місцевого характеру — компенсаційні виплати за пільговий проїзд. Однак, заявляє в.о. директора Департаменту приміських пасажирських перевезень Сергій Савалюк, місцеві органи виконавчої влади майже відсторонилися від «компенсаційного» діалогу з регіональними філіями.

«Місцева влада у договорах, які укладаються за ініціативою залізничного перевізника, в більшості випадків навіть не прописує суму, яку зобов'язується відшкодувати за перевезення пільговиків. З регіональними філіями ПАТ «Укрзалізниця» у 2017 році місцева влада підписала 349 договорів з необхідних 495. Жодна угода не передбачає не те що комерційної вигоди для перевізника, яка обов'язково закладається в європейських контрактах, а навіть повної компенсації за перевезення пільгових категорій громадян», - зазначив в.о. директора Департаменту приміських пасажирських перевезень Сергій Савалюк.

Виникають також запитання, якщо пільговик користується пільгою в іншому регіоні, тоді хто має платити?

«Діюча система передбачає збирання станційної звітності, що направляється місцевим органам виконавчої влади, де знаходиться станція, на якій пасажир-пільговик придбав квиток. Ця норма закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян», яку місцеві органи виконавчої влади ігнорують. Інший збір інформації за існуючої нормативно-правової бази — неможливий», — пояснюють в Укрзалізниці.

«Укрзалізниця повною мірою виконує свою соціальну функцію та перевозить усіх пільговиків, але при цьому компанії ніхто не гарантує, що вона отримає компенсації за ці перевезення. Кожен рік ми недоотримуємо величезні кошти, які могли би піти на розвиток пасажирського сектору, придбання нових вагонів та забезпечення нової якості перевезень. Це мільйони гривень», — говорить директор з економіки і фінансів Андрій Рязанцев.

У 2016 році за пільговиків, перевезених у приміському сполученні, компенсовано Укрзалізниці лише 10,4%, заборгованість майже 374 млн. грн., у 2015-му – 39,7%, заборгованість 242,7 млн. грн. Зокрема, з бюджету Києва компенсовано 0% та 8% відповідно.

Між тим, залізниця слухняно наповнює місцеву казну. Більшість сплачених коштів земельного податку за користування землею під залізничними коліями та спорудами зараховуються до місцевих податків. Цього року податкове навантаження на ПАТ «Укрзалізниця» за користування земельними ділянками значно зросло, розповідають у компанії. За 11 місяців 2017-го, порівняно з відповідним періодом минулого року, Укрзалізниця сплатила 1,5 млрд. грн. земельного податку – майже в двічі більше, ніж за відповідний період минулого року.

Попри те, що ПАТ «Укрзалізниця» щорічно надає розрахунки щодо включення до державного бюджету у повному обсязі необхідних видатків на компенсацію за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом, фактично у видатках державного бюджету компенсація на пільгові перевезення з 2016 року відсутня. Передбачається лише незначна сума на компенсацію за перевезення студентів.

Серед пільговиків, які користуються послугами Укрзалізниці, - студенти та учні профтехучилищ, діти від 6 до 14 років, пенсіонери, та інші. Загалом 16 категорій пільговиків. На перевезення студентів у держбюджеті на 2017 рік було передбачено лише 8,5 % коштів від потреби. Тож передбаченої суми вистачило лише на компенсацію витрат на перевезення студентів у січні. У подальшому регіональні філії вимушені здійснювати перевезення студентів на пільгових умовах за власні кошти. Також виключно за рахунок регіональних філій надаються знижки на перевезення дітей віком від 6 до 14 років, адже відповідні видатки у державному бюджеті на компенсацію витрат регіональним філіям не передбачені зовсім.

В компанії переконані, що питання потребує якнайшвидшого врегулювання, але таким чином, щоб і громадяни отримували свої пільги на проїзд, і компанія не залишалася сам на сам зі збитками від соціальних перевезень. Як варіант виходу із ситуації, ПАТ «Укрзалізниця» пропонує замінити пільговий проїзд громадян на залізничному транспорті адресною грошовою допомогою. Залізничники пропонують вилучити з відповідних законодавчих актів норми, які передбачають надання пільгових перевезень залізничним транспортом, або встановити механізм компенсації тільки з місцевих бюджетів чи відновити в державному бюджеті вказану субвенцію. У ПАТ «Укрзалізниця» вже підрахували, що на 2018 рік у держбюджеті необхідно передбачити залізничному транспорту понад 930 млн грн на перевезення пільгових категорій громадян окремо від інших бюджетних призначень. Відповідну пропозицію направили до Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.

Монетизація транспортних пільг допоможе змістити акценти у бік залізничного транспорту, оскільки зараз місцеві органи виконавчої влади роблять головний акцент на комунальний транспорт. Власні ресурси Укрзалізниці обмежені, а потреби в оновленні парку через критичну зношеність масштабні. У господарстві приміських пасажирських перевезень потребують невідкладного капітального ремонту та модернізації майже 500 секцій електропоїздів. У цьому році компанія змогла профінансувати капітальний ремонт та модернізацію 14 електропоїздів (66 секцій), що більше, ніж минулого року – у 2016 році 11 електричок (56 секцій), на що спрямовано 384,1 млн. грн. Зокрема, дві модернізовані електрички запустили човниковим рухом на маршруті Святошин – Клавдієве – Святошин у години пік. Під час проведення модернізації залізничники оновили не лише інтер'єр та екстер'єр поїзда, а й провели технічні удосконалення. Встановили нові герметичні вікна з сонцезахисними ролетними шторами, нові й більш зручні сидіння. Відремонтовані системи вентиляції пасажирських салонів вагонів та кабін машиністів. Пілотний проект після апробації компанія планує запустити і в інших регіонах України.

Євроінтеграційні процеси стосовно залізничного транспорту вимагають зміни підходів до джерел фінансування. Зокрема, відмови від перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних, збільшення інвестиційної привабливості залізничного транспорту та спрямування коштів на утримання і розвиток інфраструктури і покриття недоотриманого доходу через соціально низький тариф з державного і місцевих бюджетів, - говорять експерти.

«Сумарно в країнах ЄС на ці цілі з державних бюджетів країн-членів виділяється 75 млрд євро на рік. Зокрема, у Німеччині виділяється 10 млрд євро на рік з державного бюджету, із яких 5,4 млрд євро на покриття збитків від пасажирських перевезень і придбання нових пасажирських вагонів, та 4,6 млрд євро – на утримання і розвиток інфраструктури. В Україні ж Укрзалізниця залишається сам на сам із цією проблемою, що гальмує розвиток», – розповів Олександр Кава.