Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
сб, 21 сентября 2024
01:59

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Кам'янській «Жіночій сотні» потрібні вільні руки

Кам'янській «Жіночій сотні»  потрібні вільні руки

В Україні війна триває, це чітко усвідомлюють активістки «Кам’янської жіночої сотні». День у день протягом чотирьох років жінки продовжують плести маскувальні сітки для українських солдат на передову.

Майстерня «жіночої сотні» знаходиться у приміщенні Дитячо-юнацької спортивної школи №1. У просторому кабінеті встановлені величезні рами з натягнутими рибацькими сітками, в які жінки вплітають довгі шматки тканини.

«Якщо хоч одну душу ця сітка врятує, вся моя робота тут не даремна, – зі сльозами на очах каже волонтер Надія Антонівка. - Коли жінка вдома зустрічає живого та здорового сина чи чоловіка - це і моє щастя теж».
Саме ця ідея об’єднала жінок-волонтерів «Кам’янської жіночої сотні», але чим більше часу минає, тим менше бажаючих допомагати українським солдатам на передовій. Якщо у 2014 році у жіночій сотні налічувалося більше 30 чоловік, то сьогодні – не більше 10-ти, але роботи все одно дуже багато. Адже майже щодня до «жіночої сотні» звертаються бійці з різних батальйонів, щоб замовити такі важливі речі.


Як розповіла волонтер та керівник «жіночої сотні» Тетяна Михайлівна Сетракова, жінки виготовляють різні маскувальні сітки, залежно від призначення та місцевості.
«До нас телефонують хлопці з різних батальйонів, всі замовлення ми фіксуємо у зошиті. Попит на сітки був завжди і з часом він не стає менше, тому у нас катастрофічно не вистачає вільних рук», – розповідає Тетяна Михайлівна.
Жінка зауважує, що все частіше люди кажуть: «Нехай держава забезпечує армію». «Як це так? Там чужих дітей немає, там всі наші і вони повинні знати, що ми їх підтримуємо!» - каже вона.

Також жінки виготовляють костюми «кікімора», шиють надкасники, та плетуть браслети «Виживання». Браслети користуються великим попитом серед бійців, адже це не прикраса, а помічник у непередбачених ситуаціях.

«Цей браслет виготовляється з паракордової нитки, яка витримує вагу 200 кг, – розповідає волонтер Наталія Вікторівна, яка освоїла техніку плетіння браслетів. – При необхідності він швидко та легко розпускається і у результаті солдат отримує 5,5 метрів міцної мотузки. Наприклад, її можна використати в якості джгута при поранені та багато для чого іншого».
За цей рік жінка самотужки сплела більше тисячі таких браслетів для військових.


Вклад волонтерів «жіночої сотні» важко оцінити, адже життя безцінне. Тетяна Михайлівна розповіла про ситуацію, яка зачепила жінку до глибини душі:
«Якось я заходжу у свій під’їзд і зачиняю двері, а тут за мною біжить хлопець, височенький такий, з дівчиною. Я ж шуткую: «Молоді люди, я безкоштовно не відчиняю двері, по два долара мені давайте», а вони: «Так в доларах же не платять». Я кажу: «По курсу тоді», а хлопець відповідає «А у мене пільги є, я - АТОвець з 72 бригади». Я як почула це, кажу: «Моє ж ти сонечко, а я - волонтер, ми вам сітки висилали». А він питає: «Ви і 74-й допомагали?», коли я сказала: «Так», він схопив мене за руку, став її цілувати, і каже: «Ви собі не уявляєте, скільки ви життів врятували!»

Все, що волонтери «Кам’янської жіночої сотні» відправляють на фронт, освячує отець Миколай кам’янської УПЦ. З українськими бійцями у жінок теплі дружні стосунки, жартами та віршами підтримують їх бойовий дух. Але головне - вони невпинно продовжують допомагати хлопцям на передовій, та закликають всіх небайдужих долучатися до цієї справи.
«Ми працюємо кожен день по кілька годин, - розповідає Тетяна Михайлівна. – І нам дуже потрібна допомога, адже самостійно ми не встигаємо все робити. Не потрібно ходити до нас кожного дня, хоча б раз у тиждень і це вже буде ґрунтовна допомога. Тому запрошуємо всіх небайдужих».

Щоб підтримувати хлопців на фронті Тетяна Михайлівна Сетракова також пише вірші, які передає на передову разом з сітками:

«Хіба нам вперше ворогів стрічати?
Хіба нам вперше цю навалу відбивати?
Згадаємо історію походів на країну,
Завжди загарбати хотіли нашу Україну.
Пройшли століття, а вона живе і процвітає,
І гідність зберігала, і мову, і пісні співає.
Бо разом нас багато і нас не подолати!
Тримайтесь хлопці, не по сраміть козацький рід,
За вами Київ, Січ, і батько ваш, і дід.
Тримайтесь хлопці, ви не самі!
Ми стали поряд з вами,
І наречені ваші, і жінки, і мами.
Ми разом перекриємо ворогу дорогу,
І все одно здобудемо нашу перемогу.»

Gorod.dp.ua на Facebook.

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
65
лет со дня первой местной телевизионной передачи в Днепре

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте