Провідні дослідники фізики напівпровідників зібралися в ДНУ

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара розпочала роботу VIІ Українська наукова конференція з фізики напівпровідників. У ній взяли участь заступник міністра освіти і науки України, президент Українського фізичного товариства, доктор фізико-математичних наук, професор М. Стріха та члени-кореспонденти НАН України І. Блонський, М. Валах, В. Лисенко, А. Наумовець, П. Олексенко, Ф. Сизов, І. Стасюк та інші.

Форум, організований у 2002 році під егідою Міністерства освіти та науки України, Національної академії наук України, Наукової ради з проблеми «Фізика напівпровідників і діелектриків» при Відділенні фізики і астрономії Національної Академії наук України, Українського фізичного товариства, Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України та Інститут оптоелектроніки, проводиться у Дніпрі вперше. Проте гостинні стіни Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара для проведення зібрання були обрані невипадково, адже в ньому існує своя добре відома в Україні та світі напівпровідникова школа. Тут зосереджена потужна технічна база з виробництва різних напівпровідникових пристроїв (включаючи нанорозмірні об’єкти, що лежать в основі сучасних лазерів та чутливих напівпровідників), яка є важливим підґрунтям подальшого розвитку напівпровідникової індустрії та обороноздатності нашої країни.

Протягом чотирьох днів провідні українські та закордонні спеціалісти представлятимуть у ДНУ останні наукові результати, шукатимуть спільні ідеї для розвитку вітчизняної фізичної науки. Зокрема, обмінятися професійним досвідом до Дніпра з’їхалися учасники з понад 30 вищих навчальних закладів і 25 науково-дослідних лабораторій та Інститутів НАН України, а також представники 30 закордонних наукових організацій з Латвії, Литви, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, Франції, Італії, Ірландії, Японії, Росії та Білорусі.

У роботі конференції також узяв участь і випускник ДНУ 1962 року, а нині працівник Інституту фізики НАНУ, член-кореспондент НАН України Сергій Рябченко. «Я – випускник першого випуску радіоелектронної спеціальності в Дніпропетровському національному університеті, тому ДНУ для мене – це моя альма-матер. Я щиро вдячний викладачам і громаді університету за знання і навички наукової роботи, які визначили моє подальше життя в науці. Місто Дніпро було і залишається одним із наукових центрів країни, який навіть у цих непростих умовах продовжує забезпечувати її науковий розвиток. Так, Дніпропетровський національний університет на сьогодні є однією з передових освітніх і наукових організацій – на рівні кращих класичних університетів України. ДНУ ім. О.Гончара відіграє суттєву роль у сучасних галузях фізики та радіофізики. Незважаючи на складні обставини сьогодення, університет зберігає свій потенціал, є потужною "кузнею" наукових і викладацьких кадрів, готує висококваліфікованих студентів, які мають попит на сучасному ринку праці. Тож я радий, що сьогодні конференція з фізики напівпровідників відбувається у Дніпрі. Сподіваюся вона матиме успіх, як і всі попередні заходи, та зробить свій внесок у розвиток фізичної науки України», – наголосив Сергій Михайлович.

А от як відзначив на відкритті заступник міністра освіти і науки України Максим Віталійович Стріха, форум покликаний стати потужним майданчиком для ефективного обміну науковими досягненнями, широкого обговорення сучасних проблем фізики напівпровідників, нових явищ та новітніх технологій у цій галузі. «Українська напівпровідникова наука розпочалася дуже потужно. Зараз у ній працюють блискучі вчені, велика кількість яких приїхала сюди поділитися своїми новими результатами. Взагалі, Україна посідає помітні місця у різних галузях фізичної науки. Скажімо, наші спеціалісти займаються освоєнням випромінювання терагерцового діапазону, що нині здобуває великі перспективи в техніці та медицині, вони також продуктивно досліджують новий унікальний матеріал – графен, практичне використання якого у світі тільки починається. Тому навіть попри всі труднощі українська напівпровідникова наука показує фундаментальні результати високого рівня, працює для прикладних потреб держави, наприклад, на зміцнення нашої обороноздатності». Саме власні дослідження фізичних властивостей графена і представив науковій спільноті Максим Стріха.

Організатори також наголошують, що подібні конференції сприяють інтенсивному залученню молоді до проведення досліджень у цій науковій галузі. Зокрема, нині з ініціативи Українського фізичного товариства молодому поколінню фізиків надаються деякі пільги для участі в наукових симпозіумах, де постійно проводяться конкурси кращих наукових робіт. «Усе це, безумовно, сприяє появі нової зміни українських фахівців та досягнення значущих результатів у цьому важливому для України напрямі. Особливо сьогодні, в часи війни, коли для кращої обороноздатності нам вкрай необхідно впроваджувати у виробництво передові розробки і пристрої сенсорної електроніки», – підкреслив віце-президент Українського фізичного товариства, професор Ярослав Лепіх.

Дійсно, більшість із заявлених на конференції наукових розвідок переконливо засвідчує: чимало з них мають можливість подальшого практичного втілення та використання. «Це, насамперед, НВЧ-системи – різні надвисокочастотні прилади, сенсорні пристрої для виміру підвищеної температури, тиску тощо. Ось ці розробки наших учених уже зараз можуть бути впроваджені в різні галузі промисловості та успішно комерціалізовані, – розповів член-кореспондент НАН України, представник Інституту фізики напівпровідників НАНУ Володимир Кладько. – До речі, частина із них малими серіями вже виготовляється у нашому Інституті й активно використовуються. А от деякі винаходи взагалі не мають жодних аналогів на міжнародній арені. Наприклад, датчики на основі біологічних сенсорів, які наразі є одним із наших пріоритетних напрямів: ними цікавляться вже багато зарубіжних колег».

Усі результати робіт науковців були представлені в таких напрямах: «Нові фізичні явища в об’ємі та на поверхні напівпровідників», «Фізичні явища у низькорозмірних структурах», «Фізика напівпровідникових приладів» («Проблемні питання мікро- та нано електроніки», «Сучасні фізико-технічні аспекти напівпровідникової сенсорики та оптоелектроніки», «Надвисокочастотна та терагерцова електроніка», «Сонячна енергетика»), «Матеріалознавство, технології та діагностика напівпровідникових матеріалів». Кращі з доповідей учасників за рекомендацією програмного комітету будуть опубліковані в науково-технічних журналах «Український фізичний журнал», «Журнал фізичних досліджень», «Функціональні матеріали», «Фотоелектроніка», «Сенсорна електроніка і мікросистемні технології», «Технология и конструирование в электронной аппаратуре» та «Semiconductor Physics Quantum Electronics & Optoelectronics».

Крім того, з метою професійного сприяння перспективним молодим фізикам України в розклад форуму був включений огляд стендових доповідей та пленарна лекційна програма з актуальних проблем фізики напівпровідників.