Старi Кодаки

Село. Примыкает к юго-восточной границе города. Расположено на берегу Днепра на нескольких холмах высотой 100-150 м. разделенных балками. От Лоцманской Каменки отделен живописной балкой Каменоватая (также Сажевка или Сажавка).

Предположительно на этом месте, еще до строительства Польским королевством в 1635 г. Кодакской крепости, уже существовало поселение Кодак. Кодакская крепость, как мощное земляное укрепление была построена на правом берегу Днепра напротив острова Чапли и Кодацкого порога.

"Коло 1603 року Боплана викликав у Польщу король Сигізмунд III, як відомого та досвідченого інженера, і йому доручили справу укріплення південних меж України од татарських наскоків та од козацьких повстань. Боплан пробув на Україні 17 років і після того написав книгу "Опис України". В тій книзі він каже: "Тут є замок, який я заснував в липні 1635 року. Але наступного місяця серпня, після мого від'їзду, якийся Сулима, привідця козаків, повернувшись з морського походу та побачивши замок, що перешкоджав йому повертатись до рідного краю, раптом захопив його та перебив усю залогу, коло 200 чоловіка, під керівництвом полковника Моріона, француза. Після того, пограбувавши кріпость, Сулима з козаками пішов до Січи. А в тім, не довго козаки володіли тією кріпостю: їх розбито, з наказу Краківського кастеляна Конецпольського, одвезли, вкупі з проводарем, до Варшави і там четвертували".

З 1656 року Кодак лічився за запорізьким Кошем, і там установлено першу берегову сторожу з охотників-козаків, які з наказу Коша мусили допомагати всіма способами пловцям, що йшли по Дніпру...

Заснували село Кодак козаки, які правили за лоцманів.1739 року сюди прийшли люди з України, а 1775 року тут осіло чимало запорожців після скасування Січи..."
(Д.І. Яворницький, "Дніпрові пороги")

"...Поселення під назвою Старий Кодак відродилося після повернення у 1734 році запорожців із Олешківської Січі до Великого Лугу. У 1736 — 1737 роках тут відновлюється церква. Фортечні вали використовують для прикриття проходу через пороги під час російсько-турецької війни, але, власне, фортеця не ремонтується і не відновлюється. Село досить швидко зростало, заповнюючись вихідцями з України. У 1748 році посеред фортеці замість тимчасової спорудили нову дерев'яну церкву.

Але колишня слава Кодака не відродилася. Фортеця пустувала. Село, яке спочатку знаходилося по обидва боки від неї вздовж берегів Дніпра, потроху перемістилося вище, відступаючи перед ярами. Розташувалося воно довкола старого кладовища. Саме біля нього у 1782 — 1785 роках поставили нову дерев'яну Архангельську церкву. Вона — один із найостанніших пам'ятників козацького бароко — без змін достояла до 1937 року.

У 1787 році Старий Кодак увійшов до лоцманської громади. Лоцманство надовго стало головним промислом кодачан. На початку XX сторіччя вони відкрили для себе ще один істотний засіб існування — видобуток і продаж до Катеринослава місцевого граніту. У 1933 році тут заклали могутній кар'єр, який поставляв щебінь на побудову соціалізму. Метр за метром кар'єр з'їдав місце колишньої Слободи. А потім досяг і фортеці. Спинили його просування лише у 1990-ті роки, коли від фортеці лишилася десята частина..." (В.С. Старостін)

Транспорт:
Авт. №109 от ж.д. Вокзала. Или №60 до Аэропорта, а потом 40-60 мин. пешком.

Что посмотреть:
Остатки крепости Кодак. Затопленный гранитный карьер на берегу Днепра (очень живописное место).