Пiдгородне

Місто з 1980 р., населення 19532 осіб (2017).

Загальна телефонна та водопровідна мережі з Дніпром. Розташований на рр. Кільчень та Самара, за 4 км. на північ від кордону міста.

Перші згадки датуються 1600 роком – поселення Богородицьке. У 1778 р. козацькі хутори були об'єднані в общину-військову слободу Підгородну.

Цікава історія будівництва шосе між Катеринославом та Підгороднем:
"...1845 року, під час подорожі по країні, Катеринослав відвідав Микола І. Сьогодні вже достеменно невідомо, коли він ускочив у піски — чи під'їжджаючи до міста, чи виїжджаючи з нього. Є лише факт. Про стан шляху між Катеринославом та Підгородним імператора ніхто не попередив, чи то побоялися, чи то забули. Блискучий кортеж влетів у "кучугури" і лише через три з гаком години, поки шукали волів, перепрягали та тягли екіпажі, вибрався з них. Першим серйозним наслідком грому, що пролунав після цього, було прибуття до міста нового губернатора Андрія Яковича Фабра. Другим — імператорський указ про побудову шосе від наплавного мосту до села Підгородного. Третім — особисте розпорядження того ж імператора про побудову шосе по прямій від Підгородного до Катеринослава з перенесенням мосту нижче за течією Дніпра. І четвертим — розпорядження про перехід мосту та шосе у власність місцевого Округу шляхів сполучення.

У листопаді 1850 року, після завершення усіх робіт над проектом майбутнього шосе, Катеринославській губернії дозволено зробити у скарбниці зайом на його спорудження у розмірі шістдесят п'ять тисяч карбованців. Новий шлях — Підгороднянське шосе, заснований з не дуже легкої руки Миколи І, скінчили у 1854 році. Шосе, щебенисте, виготовлене з граніту, наламаного у берегових скелях та руслі Дніпра, тяглося на дев'ять верст чотириста один сажень (більше десяти кілометрів), мало ширини три-чотири сажні (шість-дев'ять метрів). На ньому спорудили два дерев'яні мости — Гнилокішський у вісім сажнів (сімнадцять метрів) та Кільченський у двадцять сажнів (сорок два метри). Загальна вартість будівництва склала п'ятдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят два карбованці. Ще три тисячі карбованців було потрібно на його річне утримання..." (Старостін В.С.)

До 1992 року між Дніпропетровськом та Підгороднем існував аеропорт для малої авіації "Підгородне". Здійснювалися польоти на літаках АН-2 до найближчих обласних та районних центрів. У 1930-50-ті роки аеропорт був головним для Дніпропетровська.

З 1994 аеродром використовується тільки для с/г авіації, аварійних польотів.

Транспорт:

Автобуси з Центру (вул. Коцюбинського) та від центрального залізничного вокзалу (час поїздки 30-40 хв.)
У сх. частини міста - залізнична станція Підгородна.

Через місто проходить швидкісні шосе Дніпро – Донецьк, Дніпро – Харків, шосе Дніпро – Магдалинівка.

Що подивитись:

Типове невелике містечко. Інтерес може мати річка Кільчень. На схід від Підгородного на р. Самара можлива чудова рибалка.