|
Зміна естетичних поглядів в середині 20-х років XX ст. виявились занадто радикальною, щоб їх можна було вмістити в рамки традиційної палітри архітектурних засобів виразності. Тому, коли в 1925 р. був оголошений всесоюзний конкурс на Палац праці в Катеринославі, тільки один проект виявився виконаним у формах класики - всі інші представляли різні напрямки набираючого силу конструктивізму. Жоден з відзначених жюрі проектів не був придатний до виконання в натурі, і подальше проектування доручили О. Красносельському, який повинен був розробити проект відповідно до реальних технічних та економічних можливостей будівництва. Повернувшись з творчої поїздки, архітектор буквально протягом декількох днів закінчив роботу, однак стихією його все ж таки залишилася класика: поряд з ультрановими формами скляних призм-еркерів, що підімаються на всю висоту головного фасаду, знайшли місце своєрідні портики з квадратними стовпами замість круглих колон, що прикрашають бічні крила будівлі; в конструктивістську тканину фасадів, де торжествує естетика прямої лінії і прямого кута, несподівано втручаються криволінійні арочні отвори; рівна площина стіни пожвавлена лопатками, розташованими між віконними прорізами. В об'ємно-просторовій композиції Палацу праці О. Красносельський успішно поєднав в єдине ціле елементи класики і конструктивізму. В результаті Палац праці виявився найзначнішим архітектурним твором Красносельського. Палац праці, також як і Палац профілактики, було побудовано біля робочого селища ім. Фрунзе і призначено передусім для обслуговування трудящих металургійного заводу ім. Г. І. Петровського (згодом його було перейменовано в Палац культури металургів ім. Ілліча). Зараз — Український Дім. |
||||||||
Посилання за темою:
|
ІСТОРИЧНЕ ФОТО |
Горняки, 1954 |