У 1901 р. міська дума затвердила проект і розпочалося зведення будинку думи за проектом архітектора Д.С. Скоробогатова. Освячений 16 листопада 1903 р.
Збудовано з білої силікатної цегли, з пілястрами на стінах і невеликими вежами червоного кольору у стилі віденського ренесансу, на яких було зображення синього з золотом герба міста. Фасадом будинок звернений на проспект. Головні сходи вели до вестибулів першого і другого поверхів, де розташували робочі кімнати, аванзал і зал для засідань. Вестибулі оздоблені ліпленням, в аванзалі на стінах висіли портрети імператорів, мармурові дошки з переліком імен почесних громадян міста, жертводавців на користь міста. Тут влаштовувалися міські та громадські свята, прийоми, а інколи – лекції та концерти. Цокольний поверх займав міський громадський банк, що мав окремий вхід з вул. Заводської (пізніше Управська, тепер Виконкомівська), операційну залу та броньовану комору. На другому поверсі будинку містилися податкова присутність, бухгалтерія, адресний стіл, міська поліційна управа та інші установи. На третьому – кабінети міського голови, секретаря думи і управи, членів управи, канцелярія та думські зали – великий і малий (для приватних нарад). У великому залі були влаштовані хори для публіки і журналістів, яким Міським положенням було надано право вільного відвідування засідань міської думи. Поряд із залою – кімната для паління. В 1908 р. у будинку було встановлено три телефонні номери – у банку, міського голови та в управі, в усіх відділах висіли настінні годинники.
У 1912 р. в отворі найбільшої центральної вежі був встановлений електричний годинник із циферблатом, який світився вночі.
Катеринославська міська дума розпочала свою діяльність у 1878 р. На початку XX століття до складу Думи входили юристи та лікарі, інженери, викладачі міських навчальних закладів, вчені, відомі діячі культури – А.С. Синявський, П.Т. Окулов, К.Є. Котов, М.В. Биков, О.М. Терпигорєв, І.А. Бутаков. Засідання думи проходили двічі на місяць, робота управи здійснювалася щоденно. До компетенції міської думи належали місцеві господарчі питання –піклування про благоустрій міста, забезпечення продовольством його мешканців, охорона здоров’я, розвиток закладів народної освіти, завідування капіталами та майном міста тощо. Виконавчим органом міського управління була міська управа, яка очолював голова, до її складу входили декілька членів, секретар. Члени управи відали відділами: господарчим, технічним, військовим, торгівельним, медичним, санітарним, податковим. Для завідування окремими галузями господарства й управління дума обирала особливі виконавчі комісії. У різні часи їх могло бути від 10 до 15. До їх складу входили як гласні думи, так і виборці. При управі була канцелярія, що складалася з секретаріату, головної бухгалтерії міських підприємств, каси та дев’яти відділень: податкового, господарчого, технічно-торгівельного, військово-квартирного, землемірного, технічно-будівельного, водопровідного та чотирьох окремих столів: біржового, судового, санітарного, поліційного. Усіх службовців в управі в 1910-ті було 111 і служителів – 22.
Управа готувала питання для обговорення в думі, організовувала роботу думських комісій, готувала кошториси прибутків і видатків. Дума мала свій друкований орган «Известия Екатеринославського городского общественного управления» (1908–1918).
Під час революції 1905–1907 рр. у будинку відбувалися щоденні надзвичайні засідання думи, будинок неодноразово обстрілювався страйкуючими. З серпня 1917 по січень 1918 р. тут працювала так звана «соціалістична дума» на чолі з міським головою В.І. Осиповим. До складу думи увійшли відомі більшовики Г.І. Петровський, С.І. Гопнер.
У 1919–1921 рр. тут містився міськкомунгосп, комунальний банк. З середини 1930-х рр. і до 1983 р. у будинку містився міськвиконком і міська рада депутатів трудящих. Тут у різні роки працювали голови міської ради І.Т. Гаврилов, Мартинов, М.Є. Гавриленко, М.О. Щолоков, Є.В. Качаловський, В.Г. Бойко, І.О. Лях, О.В. Мігдєєв. З 1983 р. в будинку міститься Дніпропетровське Державне училище культури.
ІСТОРИЧНЕ ФОТО |
Ріг вул. Харьківської і Катериненського проспекту, 1840-1920 гг. |