Блог

yulstor

Про право переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування

02.06.2025 15:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками єдиного податку третьої групи є, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Пунктом 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Згідно з абзацами першим – третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділом XIV ПКУ.
Якщо реєстрація платником єдиного податку анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у зв’язку з перевищенням граничного обсягу доходу, встановленого для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, юридична особа має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючого органу.
У разі, якщо юридична особа з 01 січня самостійно відмовилася від спрощеної системи оподаткування та перейшла на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи, то така особа має право перейти з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня) поточного року на третю групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, у тому числі щодо обсягу доходу, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про нормативно грошову оцінку земельної ділянки для визначення МПЗ за 2024 рік платником податку на прибуток підприємств

02.06.2025 15:23

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2024 рік застосовується значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначене у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг), сформованому у період з 15 січня 2024 року по 15 січня (включно) 2025 року.
Якщо Витяг сформований у період з 01 січня до 15 січня 2024 року, то значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначене в цьому Витягу, перераховується із застосуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік – 1,051 (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки помножити на 1,051).
Якщо Витяг сформований у 2025 році, починаючи з 16 січня, то значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначене в цьому Витягу, перераховується без застосування коефіцієнта індексації за 2024 рік – 1,12 (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки поділити на 1,12).
Довідково: на вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в підрозділі «Ринок та оцінка земель» розділу «Напрями» 13.01.2025 розміщено інформацію «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік», в якій поінформовано про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік, який становить 1,12, а також наявна інформація щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років, який, зокрема, становить: 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)), 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 2023 рік – 1,051 (для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фізичні особи: хто і скільки має сплатити за «зайві» квадрати у 2025

02.06.2025 15:22

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: платники, об’єкт та база оподаткування, пільги
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) для фізичних осіб обчислюється податковим органом за місцем реєстрації власника.
Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Оподаткуванню підлягають, як житлова так і нежитлова нерухомість. Тобто це можуть бути квартири, приватні будинки, дачі, а також нежитлові приміщення – магазини, склади, офіси та інші.
Податок на житлову нерухомість мають сплатити фізичні особи – власники житла, якщо загальна площа житлової нерухомості, що перебуває у власності платника, перевищує:
- для квартири/квартир – 60 м2;
- для будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 м2;
- у разі одночасного перебування у власності квартири/квартир та житлового будинку/будинків, в тому числі їх часток – 180 м2.
Багато квартир мають кілька співвласників. Тому принцип нарахування різниться для спільної часткової та спільної сумісної власності.
При спільній частковій власності кожен співвласник платить податок на нерухоме майно на належну йому частку. У свою чергу співвласники нерухомості, що є спільною сумісною власністю, без виділення часток в натурі, самостійно визначають, котра з цих осіб є платником податку на нерухоме майно.
Важливо, що для розрахунку податку на житлову нерухомість враховується вся площа об’єкту, а не лише житлова.
Отже, податок на житлову нерухомість не сплачують ті, хто володіє житловою нерухомістю, чия площа не перевищує:
- 60 м2 – для квартири/квартир;
- 120 м2 – для будинку/будинків;
- 180 м2, якщо у власності є і квартира/квартири, і будинок/будинки.
Також від сплати податку на нерухоме майно звільняються власники, чия нерухомість знаходиться на окупованих територіях чи в зоні бойових дій, а також пошкоджена внаслідок збройної агресії.
Якщо придбана нерухомість не введена в експлуатацію, то податок на нерухомість не нараховується. Але щойно платник отримає право власності, питання стає актуальним.
Якщо у власності є квартира понад 300 м2 або будинок понад 500 м2 і більше, то щорічно додатково нараховується фіксований податок у розмірі 25 000 гривень за кожен такий об’єкт.
Ставка податку
Звітним періодом зі сплати податку на нерухомість є рік. Тобто у 2025 році податок на нерухоме майно треба платити за 2024 рік. Тому у розрахунку суми податку враховується заробітна плата станом на 1 січня 2024 року.
Податкова ставка визначається місцевими органами влади, але не може перевищувати 1,5 % мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр понад встановлений ліміт.
На 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 7 100 грн, отже, максимальна ставка податку дорівнює 106,5 грн за 1 «зайвий» квадратний метр.
Для прикладу, максимальна ставка податку за минулі періоди становила:
- у 2020 році – 70,8 грн/м2;
- у 2021 – 90 грн/м2;
- у 2022 – 97,5 грн/м2;
- у 2023 – 100,5 грн/м2.
Щоб дізнатися інформацію про ставку та пільги зі сплати податку на нерухомість, потрібно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування. Зазвичай знайти таку інформацію можна на сайті міської, селищної чи сільської ради.
Тож, на прикладах розглянемо, коли сплачується податок на нерухоме майно.
Якщо у власності людини є квартира площею 80 м2, то податок їй буде нараховуватись лише на 20 квадратних метрів.
Інший приклад: якщо будинком площею 250 м2 володіють порівну двоє людей, то кожному з них доведеться заплатити податок із «зайвих» 5 м2, адже по 120 м2 для кожного будуть пільговими.
Наступна ситуація: у власності людини дві квартири площею 30 м2 та 40 м2 і житловий будинок площею 90 м2. У цьому разі податок буде нараховуватись на об’єкт оподаткування, який обраховується за такою формулою: 30 м2 (площа першої квартири) + 40 м2 (площа другої квартири) + 90 м2 (площа будинку) – 180 м2 (сума пільги для квартир та будинку) = – 20 м2. Тож, якщо сума трьох об’єктів нерухомості не перевищує 180 м2, то у цьому випадку податок не сплачується.
Якщо мова йде про нежитлове приміщення, то податок сплачується за кожен квадратний метр без пільг.
Обчислення та сплата податку
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснює податкова служба за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надсилає платникам податкові повідомлення-рішення. Це повідомлення містить детальний розрахунок податку та реквізити для сплати, а також інформацію про адресу, площу об’єкта і пільги, якщо вони є.
Фізичним особам необхідно сплатити податок протягом 60 днів від моменту отримання повідомлення-рішення.
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Довідково: відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.
Заяву довільної форми та підтверджуючі документи з зазначенням періоду звірки, об’єктів нерухомого майна, по яких необхідно провести звірку, платник може надати зручним для себе способом, зокрема, засобами електронного зв’язку за допомогою Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), надсиланням поштою з повідомленням про вручення за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Впровадження системи управління комплаєнс-ризиками

02.06.2025 15:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.
Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).
Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.
Зокрема, введено поняття:
податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:
- взяття його на облік як платника податків,
- реєстрації платником окремих видів податків,
- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),
- сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,
- інших податкових обов’язків,
- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);
комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі та як заповнюється податк

28.05.2025 12:14

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
До операцій з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі при вивезенні товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується нульова ставка ПДВ.
В податковій накладній, складеній на експортну операцію, у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х», зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України», у рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України» зазначаються дата та номер договору (контракту), дата та номер митної декларації.
У графі «Отримувач (покупець)» зазначається назва суб’єкта господарювання, якого включено до реєстру магазинів безмитної торгівлі та через кому країна призначення – Україна.
У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У графі 8 табличної частини розділу Б зазначається код ставки 901.
У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
Графа 11 «Сума податку на додану вартість» не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо відображення в податковій декларації з ПДВ сум ПДВ в рахунок погашення податкового боргу

28.05.2025 12:12

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
У разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника (ІКП) станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Руслан Кравченко: Підприємства переробної промисловості та торгівлі – лідери сплати податків

28.05.2025 12:11

Промисловість і торгівля продовжують тримати лідерство у надходженнях до бюджету. Про це повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко у своєму Телеграм-каналі.
«У січні – квітні 2025 року саме підприємства переробної промисловості та оптової й роздрібної торгівлі забезпечили найбільшу частку надходжень до Зведеного бюджету України. Кожна галузь по 17,2 %», – зазначив він.
Серед лідерів також:
державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – 11,8 %;
фiнансова та страхова дiяльнiсть – 9,6 %.
Найбільше зростання сплати за січень – квітень 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року у таких галузях:
- переробна промисловість – зростання на 43,4% (+34 млрд грн);
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – на 30,8 % (+26,3 млрд грн);
- державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – на 30,4 % (+17,8 млрд грн);
- постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря – на 43,5 % (+12,5 млрд грн).
«Ці галузі стабільно тримають економіку та демонструють впевнене зростання. Дякую всім платникам податків за сумлінну працю», – додав Голова ДПС.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Нові об’єкти оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах

28.05.2025 12:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 25 березня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (далі – Закон № 4112).
Відповідно до оновленого Законом № 4112 п.п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах визначено такі об’єкти оподаткування:
► операція, якщо за сукупністю умов її здійснення у платника податку є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави).
Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою (п. 136.1 ст. 136 Кодексу) 18 відсотків.
При розгляді обставин (фактів), пов’язаних з відповідною операцією, що можуть свідчити про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, платник податку враховує фактичні дії сторін операції та фактичні обставини здійснення операції відповідно до її суті, а для операції, пов’язаної із службовою особою іноземної держави, також керується переліком, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України відповідно до пункту 12 частини першої статті 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (п.п. 141.9 прим.1.2.16 Кодексу);
► операція, якщо відповідно до законодавства встановлено, що така операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди. Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою 18 відсотків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закриття господарської одиниці: що з РРО/ПРРО?

28.05.2025 12:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що закриття господарської одиниці, де використовувався реєстратор розрахункових операцій (РРО), потребує від суб’єкта господарювання певних дій.
Пунктом 1 підрозділу 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) встановлено, що реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО.
Це відбувається у випадках, визначених, зокрема, підпунктами 1 та 13 п. 1 підрозділу 4 розділу ІІ Порядку № 547 у разі, коли:
- суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547);
- щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 с т. 63 Податкового кодексу України (ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
Відповідно до п. 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку (Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП)).
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588).
Отже, якщо господарська одиниця закривається або на ній припиняється здійснення діяльності, платник зобов’язаний подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Таким чином, якщо податковий орган отримав відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ Повідомлення за формою № 20-ОПП, в якій господарську одиницю, на яку зареєстровано РРО, зазначено як закриту або таку, що не використовується у діяльності платника, то реєстрація такого РРО скасовується.
Щодо ПРРО, то у разі, якщо платник повідомляє про закриття об’єкта Повідомленням за ф. № 20-ОПП, система автоматично скасовує реєстрацію ПРРО через фіскальний сервер.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

З якого періоду розпочинається відлік граничного строку розрахунків при здійсненні імпортних операцій?

28.05.2025 12:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відлік встановленого граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів розпочинається з дня здійснення авансового платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).
У разі порушення встановленого граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день оформлення митної декларації.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41383.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 3496. Предыдущая cтраница | Страница 4 из 350 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua